Цинізм
Цині́зм (грец. ϰυνισμός, від ϰυνισϰός - собачий — вчення кініків) — нігілістичне ставлення до людської культури та/або відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до кого/чого-небудь, що має загальне визнання, повагу.
Цитати
[ред.]Цинік — людина, яка вголос говорить те, що ми думаємо.[1] |
|||||
| — П'єр Данінос |
Цинік — людина, яка, почувши запах квітів, озирається в пошуках труни.[2] |
|||||
| — Генрі Менкен |
Цинік: людина, яка в десятилітньому віці дізналася, що ніякого Санта-Клауса нема, й ніяк не може з цим змиритися.[3] |
|||||
| — Джеймс Ґулд Коззенс |
Цинік: людина, яка права в дев'яти випадках із десяти.[4] |
|||||
| — Генрі Менкен |
Цинік правий у дев'яти випадках із десяти, але впевнений, що правий у всіх десяти. Саме це робить його нестерпним.[5] |
|||||
| — Чарлз Іссаві |
Цинізм — це неприємний спосіб говорити правду.[6] |
|||||
| — Ліліан Геллман |
| — Гаррі Кемельман |
У цинізмі жінки винен, зазвичай, чоловік.[8] |
|||||
| — Юзеф Мацеєвський |
Примітки
[ред.]Джерела
[ред.]- Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — Москва: ЭКСМО-Пресс, 2001. — 1056 с. ISBN 5-04-003141-6
