Перейти до вмісту

Фурса Наталка В'ячеславівна

Матеріал з Вікіцитат
Фурса Наталка В'ячеславівна
Стаття у Вікіпедії

Наталка В'ячеславівна Фурса (нар. 15 жовтня 1964 року в м. Полтава) — українська поетеса, прозаїк.

Цитати[ред.]

  •  

Колись я хотіла написати велике полотно про сто років жінок мого роду, про те, як ці жінки опиняються в залежності від того, як їхнім світом керують чоловіки. І світом взагалі. Як ці чоловіки ведуть таку політику, де жінка упосліджена і на своїх плечах витягує цей світ, як вони розводять війни, а жінки долають наслідки цих війн…[1]

  •  

Я далека від думки, що саме село є джерелом розвитку цивілізації, це широка тема, де можна багато дискутувати, але це як повернення до джерел, до замулених, занедбаних криниць, туди, звідки усі ми родом. Бо якщо ми їх цураємося, це не робить нам честі, а далеко від них ми все одно не відійдемо.[1]

  •  

Коли любов перетворюється на двобій – хто кого, коли хтось самостверджується в цьому двобої, то завжди в результаті буде поразка того, хто це робить. А може, й обох.[1]

  •  

Для мене здавна важливим було у баченні, вивченні життя препарування саме жіночої долі в чоловічому світі.[1]

  •  

Тут треба сильнішу за смерть ненависть перетворити на сильнішу за смерть любов[1]

Цитати з творів[ред.]

  •  

Закон природи, кажете, — вбивать?
Закон життя і — запорука сили?
Чому ж і той, для кого й чорт — як брат,
бажає, щоби пестили й любили. — «Авель непереможний. Пацифістський цикл»[2]

  •  

Бо неминуче стане катом той,
хто сам не любить,
і кого не люблять… — «Авель непереможний. Пацифістський цикл»[2]

  •  

Простий, та не засвоєний урок!
І знову всує (бо весь світ сміється!)
кричать в юрму — і предок, і пророк:
Любов в криваві руки не дається… — «Авель непереможний. Пацифістський цикл»[2]

Цитати про автора[ред.]

  •  

Книга прози Наталки Фурси, у стосунку до поетичного досвіду автора, позначена хіба одним – такою ж високою культурою письма. В ній годі шукати ліризму, метафоричності – це жорстке, часом нещадиме препарування характерів, людських стосунків. Без авторських нарацій і присудів.

  Василь Портяк[1]
  •  

Це одна з небагатьох поетес, яка ще й розтлумачує, про що пише, це творча лабораторія «на блюдечку»

  — Ганна Радько[1]

Примітки[ред.]

  1. а б в г д е ж Зоря Полтавщини (19.12.2018). Шукаючи «сильнішу за смерть любов». Процитовано 22.10.2023.
  2. а б в Rozumitilo: Для розуму, душі і тіла. Процитовано 22.10.2023.