Паєвська Юлія Георгіївна
Юлія Паєвська | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Паєвська Юлія Георгіївна (псевдо: «Тайра», «Габрієл»; нар. 19 грудня 1968, Київ) — українська військовослужбовиця, парамедикиня, волонтерка та доброволиця; командирка підрозділу «Янголи Тайри» та евакуаційного відділення 61-го війського мобільного госпіталю (2018—2020); дизайнерка, президентка федерації айкідо «Мутокукай-Україна».
З 2014 року як парамедикиня брала участь у Революції гідності та війні на сході України. 16 березня 2022 року під час облоги Маріуполя потрапила у російський полон, була звільнена через три місяці 17 червня 2022 року.
Цитати
[ред.]Моя війна почалася з Грушевського...[1] — мається на увазі розстріл протестувальників на вулиці Грушевського у Києві у лютому 2014 року |
Кажуть, кожне покоління мусить мати свою війну. |
Я – парамедик, і наш добровольчий підрозділ ніколи не брав зброю на "нуль". Якщо я буду вести вогонь, втрачу час, а поранений втратить життя через те, що я загралася у "війнушку". Моя справа – довезти пораненого до госпіталя живим.[3] |
Неможливо звикнути до смерті. |
Мене не тішить смерть, навіть смерть ворога. Коли гинуть ті, хто "валить" по нас, я не відчуваю радості. Мені тільки легше на душі від того, що більше залишиться в живих моїх побратимів, що в моїх "янголів" буде менше роботи. І рідше доведеться відмивати машину від крові. |
Зараз я реагую на смерть не так гостро, як раніше. Але якщо хтось з медиків вам скаже, що звик до смерті – це бравада. І за цим моторошним медичним гумором, особливо у військових медиків, ми просто ховаємо свій біль. |
Смерть неминуча, вона жінка вперта і своє візьме. Можна лише торгуватися за годину, день, місяць, життя. Але бувають моменти, коли торг недоречний. |
Є речі страшніші за смерть: зрадити себе, втратити побратима через те, що тобі страшно. І ти йдеш, попри цей страх. |
Блокадний Маріуполь – це було безкінечне… вибачте, інше слово не можу підібрати… й*бане пекло. Але цей досвід смертей, поранень, страждань я вважаю найціннішим досвідом свого життя. |
Смішного в полоні було мало, але іноді ставалось. Уявіть, при обшуку якийсь дядько копирсається в пакеті з моїми речами, раптом підривається, біжить до мене і верещить: "Откуда у тебя это? Откуда, шпионка?". Думаю, що ж він знайшов, там усілякі жіночі хрєні. "Откуда у тебя зубная паста производства Великобритании? Где ты ее взяла?". Ну, насправді, звідки в мене може бути зубна паста! Кажу йому: "В магазині купила, в "Епіцентрі". |
Про Юлію Паєвську
[ред.]Це був дуже потужний виступ з правдою про жахи російської блокади Маріуполя та про тримісячне перебування в нелюдських умовах у полоні окупантів, нічим не обмежену жорстокість російських загарбників-терористів; [Юлія] закликала наших американських друзів збільшити допомогу Україні, збільшити тиск на Росію, допомогти нам захистити не тільки Україну, а й весь цивілізований світ.[4] — про свідчення перед Комісією з питань безпеки та співробітництва в Європі про жахи російського полону. |
|||||
— Оксана Маркарова, посол України у США |
Примітки
[ред.]- ↑ На варті між життям і смертю. Історії медиків Майдану (uk). Процитовано 2022-11-16.
- ↑ Юлія Паєвська "Тайра": Роль музеїв у історичній пам'яті про війну з росією, фото - Погляд (uk-UA). Процитовано 2022-11-15.
- ↑ а б в Юлія Паєвська (Тайра): Атеїстів на "нулі" я не зустрічала. Коли пахне смаженим, всі згадують про Бога. 26 липня 2022
- ↑ Тайра свідчила у США про жахи російського полону | Еспресо (uk). Процитовано 2022-09-16.