Перейти до вмісту

Північний потік-2

Матеріал з Вікіцитат
Схема проходження газопроводу із зазначеними зонами територіальних вод. Проходження газпроводу в них можуть заблокувати прибережні країни (назви країн на мапі — естонською мовою).
Вікіпедія
Вікіпедія
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

«Північний потік 2» (англ. «Nord Stream 2») — проект магістрального газопроводу з Росії до Німеччини через Балтійське море. Є розширенням «Північного потоку». За пропускною спроможністю і протяжністю відповідає діючому газопроводу. Відрізняється складом акціонерів підводної частини.

Цитати

[ред.]
  •  

Північний потік-2 — це політичний проект і жодного іншого застосування для нього я не бачу[1]. — Назвавши «Північний потік-2» політичним проектом Кремля для енергетичного знищення України.

  Мирослав Лайчак
  •  

Газопровід руйнує наслідки санкцій, «Північний потік-2» вбиває Україну. Коли транзит російського газу територією України буде припинений, ця країна втратить не тільки серйозні прибутки, але перш за все гарантію захисту перед черговою російською агресією.[2]

  Яцек Чапутовіч
  •  

Ми не хочемо, щоб наші європейські партнери підсіли на російський газ через проект «Північний потік-2», так само як і ми самі більше не хочемо залежності від поставок венесуельської нафти.[3]

  Майк Помпео
  •  

Якщо Німеччина продовжить будівництво газопроводу «Північний потік-2», як сказав президент Трамп, це може зробити економіку Німеччини буквально заручницею Росії.[4]

  Майк Пенс
  •  

Німеччина хоче купувати російський газ через «Північний потік-2», а платити за російський газ — це як платити за зброю президента Путіна.[5]

  Матеуш Моравецький
  •  

У нас є спільна мета — Україна повинна залишитися транзитером. Для того, щоб не відбувалися переговори лише між Україною і РФ, присутні представники Єврокомісії в цьому процесі. Я вже казала російському президенту, що для мене «Північний потік-2» не означає того, що Україна більше не буде транзитною країною. — На зустрічі з президентом України Петром Порошенком.[6]

  Ангела Меркель
  •  

Я вважаю, що німецький уряд зробив помилку, коли достатньо довго стверджував, що цей проект є винятково комерційним проектом. Як і будь-який великий енергетичний проект, «Північний потік-2» має політичний вимір. Це зрозуміло.
Саме тому нинішній німецький уряд працює над вирішенням політичних проблем, шукає можливості гарантувати, що українська газотранспортна системи залишиться задіяною.
Я дотримуюсь думки, що проект «Північний потік-2» не має бути запущений і не має розпочати експортувати газ до Європи доти, доки не буде знайдене рішення про збереження українського транзиту.[7]

  Нільс Шмід
  •  

У найближчому майбутньому Росія все ж не зможе відмовитися від української газотранспортної системи. Їй потрібні декілька маршрутів експорту газу, особливо в контексті постачання газу в Південно-Східну Європу.
В якомусь сенсі «Північний потік-2» може допомогти і Україні, адже ми можемо задіяти реверсне постачання і експортувати до України частину газу, отриманого через цей газопровід.[7]

  — Нільс Шмід
  •  

Коли Російська Федерація будує свої газогони по дну того чи іншого моря, треба розуміти, що це інфраструктура, яку вона має захищати. І кількість військових кораблів, які найближчим часом появляться на шляху проходження «Північного потоку-2», я можу собі уявити, як це буде виглядати[8].

  Олексій Данілов

Примітки

[ред.]