Пашкевич Алоїза Степанівна

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алоїза Пашкевич
Ałaiza Paškievič. Алаіза Пашкевіч (1912).jpg
Ми — сила! Ми — правда[1]!
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Алої́за Степа́нівна Пашке́вич (Цьо́тка) (біл. Алаіза Сцяпанаўна Пашкевіч (Цётка), 3 (15) липня 1876, фільварок Пещин, нині Щучинського району, Гроденської області — 5 (18) лютого 1916, Старий Двір, нині Щучинського району) — білоруська поетеса, громадська діячка, публіцистка й педагогиня.

Цитати[ред.]

  •  

Ви здобули науку для себе, так поділіться нею з тими, хто для вас важкою працею здобув кусень хліба[2].

  •  

Вірю, братці: людьми станемо
Скоро скінчимо свій сон,
На світ божий ширше глянемо
Час напише нам закон[2].

  •  

Може, хто з діточок вріже сопілочку, —
Доню розбитої ліри, —
Й так заспіває та зрізана гілочка,
Що всякий почує мій одголос щирий[3][4]!

  •  

Орли-браття, дайте крила,
жить в низині надоїло!
Киньте кожний по пір’їні,
бо так гірко жить в долині[5][1]

  •  

Рука тверда, грудь закута,
Час, браття, порвати пута[2].

«Віра білоруса»

Примітки[ред.]

  1. а б Ніч на Венері, 2020, с. 185
  2. а б в Ніч на Венері, 2020, с. 184
  3. Пер. Микити Шаповала
  4. Ніч на Венері, 2020, с. 183
  5. Пер. Ольги Сташенко

Джерела[ред.]


Bookmark-new.svg