Пашкевич Алоїза Степанівна

Алоїза Пашкевич

Ми — сила! Ми — правда!

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Алої́за Степа́нівна Пашке́вич (Цьо́тка) (біл. Алаіза Сцяпанаўна Пашкевіч (Цётка), 3 (15) липня 1876, фільварок Пещин, нині Щучинського району, Гроденської області — 5 (18) лютого 1916, Старий Двір, нині Щучинського району) — білоруська поетеса, громадська діячка, публіцистка й педагогиня.

Цитати

Ви здобули науку для себе, так поділіться нею з тими, хто для вас важкою працею здобув кусень хліба.

Вірю, братці: людьми станемо Скоро скінчимо свій сон, На світ божий ширше глянемо Час напише нам закон.

Може, хто з діточок вріже сопілочку, — Доню розбитої ліри, — Й так заспіває та зрізана гілочка, Що всякий почує мій одголос щирий!

Орли-браття, дайте крила, жить в низині надоїло! Киньте кожний по пір’їні, бо так гірко жить в долині

Рука тверда, грудь закута, Час, браття, порвати пута. — «Віра білоруса»

Джерела

• Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ: ArtHuss, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5