Патерики

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:

Патерики́ (грец. paterikon, лат. vita patrum від pater — батько) — життєписи і повчання святих отців Церкви, збірники оповідань про життя християнських святих отців, людей, які з Божою поміччю зробили великий внесок у розвиток Церкви.

Цитати[ред.]

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


Б[ред.]

  •  

Багато правил не є правильними, бо не випробувані силою розуму[1].

  •  

Багато хто дружить із багатими, та не з кращими[2].

  •  

Багатство природне — достаток хліба і води, одежі простої. А хто зайвого бажає достатку, той душу свою мучить[2].

В[ред.]

  •  

Вдячність — мов місяць: коли уповні, тоді прегарний[2].

Ж[ред.]

  •  

Жахливо бідувати, а ще гірше — багатство злом здобувати[2].

З[ред.]

  •  

Забудь про те, що дав комусь; про те, що взяв, завжди пам'ятай[2].

К[ред.]

  •  

Князеві належить володіти: у скруту — розумом, із ворогом — міццю, а до дружини — любов'ю.

  •  

Коли їси, пригадай, що подвійне сприйняв ти: душу і тіло. Що тілу даєш — те вилив, а що душі — те завжди збережеш[3].

  •  

Коли його запитали, що солодке в житті цім, сказав: «Знання і навмання, і відання перших речей»[3].

  •  

Коли хочеш над іншими володарювати, то сперш учися сам собою володіти[2].

Л[ред.]

  •  

Ліпше у пітьмі перебувати, ніж без друга[1].

  •  

Ліпше хліб із сіллю в тиші і без печалі, ніж жадання наїдків багатоцінних із безглуздям та жахом[3].

М[ред.]

  •  

Майстерність — це коли в битві перевіряється, а друг вірний — у біді[2].

  •  

Муж розумний і мудрий, хай не відступить од влади. Беззаконність — розумного віддалити, а беззаконного наблизити[2].

  •  

Муж, що викриває, ліпший за облесника[2]. — Про лестощі

Н[ред.]

  •  

Не вдавай із себе мудрого, а воістину мудрствуй. Отак і хворий муж: видає себе за здорового, а справжнього здоров'я не набуде[3].

  •  

Невіглас-лікар, якщо до недужих приходить, то здоров'я не дасть їм, а ті малі рештки сили, що збереглися, загубить[3].

  •  

Не місце доброчесність, а доброчесність місце прикрашає[1].

  •  

Нерозумні ті, що лихою владою володіють. Вельми є гірко, як злі добрими володіють, а нерозумні — розумними[2].

  •  

Не той багатий, хто багато має, а той, що не потребує того, що вже має[3].

  •  

Неможливо велике знання набути, мало навчаючись[3].

  •  

Несправжньому лікареві краще не давати і не мати зілля. Бо як не мав його, то не врятує і не погубить, та бо не відає, що до чого прикладати потрібно. Адже не на єстві земному спасіння лежить чи загибель, а в мудрості того, хто приносить, і не той є лікар, що лікарем лише називається[3].

Р[ред.]

  •  

Розумом можна удачу набути, удача ж розуму не здобуває[1].

С[ред.]

  •  

Статую образ прикрашує, а мужа — діяння[1].

Т[ред.]

  •  

Ти так бажай жити, щоб сильніші тебе не кривдили, але й ти не страхай слабших од тебе[1].

У[ред.]

  •  

Усе нове краще: і посуд, і одежа, а дружба — стара[2].

  •  

Успіх схожий до несамовитого володаря: багато разів переможеного увінчує[3].

  •  

Успіх вважаю овочем, мине час — засохне[3].

Х[ред.]

  •  

Хлібороб землю м'якшить, а філософ — душу[3].

Ч[ред.]

  •  

Чотирма речами душа опаскуджується: по місту вештанням, когось вишукуючи, і з жінками зближенням, і до славетних любов'ю, тілесною хтивістю і марнославними нахилами[1].

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7


Bookmark-new.svg