Патерики
Патерики́ (грец. paterikon, лат. vita patrum від pater — батько) — життєписи і повчання святих отців Церкви, збірники оповідань про життя християнських святих отців, людей, які з Божою поміччю зробили великий внесок у розвиток Церкви.
Цитати
[ред.]
# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
Б
[ред.]Багато хто дружить із багатими, та не з кращими[2]. |
В
[ред.]Ж
[ред.]Жахливо бідувати, а ще гірше — багатство злом здобувати[2]. |
З
[ред.]Забудь про те, що дав комусь; про те, що взяв, завжди пам'ятай[2]. |
К
[ред.]Князеві належить володіти: у скруту — розумом, із ворогом — міццю, а до дружини — любов'ю. |
Коли їси, пригадай, що подвійне сприйняв ти: душу і тіло. Що тілу даєш — те вилив, а що душі — те завжди збережеш[3]. |
Коли його запитали, що солодке в житті цім, сказав: «Знання і навмання, і відання перших речей»[3]. |
Коли хочеш над іншими володарювати, то сперш учися сам собою володіти[2]. |
Л
[ред.]Ліпше хліб із сіллю в тиші і без печалі, ніж жадання наїдків багатоцінних із безглуздям та жахом[3]. |
М
[ред.]Майстерність — це коли в битві перевіряється, а друг вірний — у біді[2]. |
Муж, що викриває, ліпший за облесника[2]. — Про лестощі |
Н
[ред.]Не вдавай із себе мудрого, а воістину мудрствуй. Отак і хворий муж: видає себе за здорового, а справжнього здоров'я не набуде[3]. |
Не місце доброчесність, а доброчесність місце прикрашає[1]. |
Нерозумні ті, що лихою владою володіють. Вельми є гірко, як злі добрими володіють, а нерозумні — розумними[2]. |
Не той багатий, хто багато має, а той, що не потребує того, що вже має[3]. |
Неможливо велике знання набути, мало навчаючись[3]. |
Несправжньому лікареві краще не давати і не мати зілля. Бо як не мав його, то не врятує і не погубить, та бо не відає, що до чого прикладати потрібно. Адже не на єстві земному спасіння лежить чи загибель, а в мудрості того, хто приносить, і не той є лікар, що лікарем лише називається[3]. |
Р
[ред.]С
[ред.]Статую образ прикрашує, а мужа — діяння[1]. |
Т
[ред.]Ти так бажай жити, щоб сильніші тебе не кривдили, але й ти не страхай слабших од тебе[1]. |
У
[ред.]Успіх вважаю овочем, мине час — засохне[3]. |
Х
[ред.]Ч
[ред.]Чотирма речами душа опаскуджується: по місту вештанням, когось вишукуючи, і з жінками зближенням, і до славетних любов'ю, тілесною хтивістю і марнославними нахилами[1]. |
Примітки
[ред.]Джерела
[ред.]- Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7