Антонович Катерина Михайлівна

Матеріал з Вікіцитат
Катерина Антонович
Стаття у Вікіпедії

Катерина Михайлівна Антонович (Серебрякова) (1884, Харків — 22 лютого 1975, Вінніпег) — українська громадська діячка, малярка, графік, педагогиня, професорка історії мистецтва.

Цитати[ред.]

  • А в середині селянської хати було так тепло, так затишно. Велика українська піч розмальована квітами. В кутку образи, прикрашені рушниками з гарними візерунками — стилізованими фантастичними квітами. Перед образами висів голубок, якого господиня виліплювала з чорного хліба, а крильця і хвостик робила з майстерно складеного паперу[1].

Про Карпівський сад[ред.]

В кінці Клочковської вулиці на горі був дуже гарний Карповський сад, але туди треба було ходити в товаристві, бо там жили бродяги ("ракли") і навіть у день могли обрабувати. Цікаві відносини були в господаря цього парку, багача Карпова: в зимі він пускав цих бездомних "раклів" до клуні чи до кухні на ніч, а зате вони ніколи не зачіпали його знайомих. Коли вночі гості виходили з хати, то господар свистів і наказував "раклам" відпровадити їх до виходу в саді[2].

Про Олександра Олеся[ред.]

  •  

З молодих поетів починав бути відомим О. Олесь, тоді студент Ветеринарного Інституту. Він був високий, стрункий, з великою пишною чуприною світлого волосся і сіяючими блакитними очима. Був дуже гарний. Здавалося, що він завжди горів[3].

Про Миколу Гоголя[ред.]

  •  

Тепер, на моє велике здивування, нові покоління висловлюють сумніви, чи причисляти Гоголя до українських письменників, чи до російських. Тоді такого питання абсолютно не можна було поставити, але ми твердо знали, ясно відчували і не мали ані маленького сумніву, що Гоголь є наш український письменник! Скільки несвідомих українців ставали свідомими завдяки творам Гоголя, а що вони були писані по-російськи — це якось тоді нам не дуже заважало[4].

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]