Ложкін Борис Євгенович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ложкін Борис Євгенович
Boris Lozhkin111.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ло́жкін Бори́с Євге́нович (нар. 23 жовтня 1971, Харків) — український підприємець, засновник UMH group, мультимільйонер, що входив до списку 30 найвпливовіших медіа-менеджерів СНД. Глава Адміністрації Президента України (з 10 червня 2014). Член РНБО (з 16 червня 2014). Заступник голови Національної ради реформ України (з 3 червня 2015).

Цитати[ред.]

  •  

Ця книга — не біографія кампанії і не політична автобіографія. Я не бачу себе в публічній політиці, і не бачу необхідності ретушувати свій образ для майбутніх політичних битв. Моє завдання — розповісти про глибоку трансформацію, яку переживає Україна. Цьому задуму підпорядкована і структура книги[1]. — Про свою книгу «Четверта республіка».

 

Эта книга — не campaign biography и не политическая автобиография. Я не вижу себя в публичной политике, и не вижу необходимости ретушировать свой образ для предстоящих политических битв. Моя задача – рассказать о глубокой трансформации, которую переживает Украина. Этому замыслу подчинена и структура книги.

  •  

Чи можна було мати з ним справу? У всіх олігархів є свої — реальні або приписувані їм — скелети в шафі. Чи означає це, що з ними не можна укладати нормальні, прозорі угоди? На мій погляд — не значить. Інакше ми ніколи не вийдемо з логіки холодної громадянської війни і нескінченного переділу власності[1]. — Про Сергія Курченка

 

Можно ли было иметь с ним дело? У всех олигархов есть свои – реальные или приписываемые им – скелеты в шкафу. Означает ли это, что с ними нельзя заключать нормальные, прозрачные сделки? На мой взгляд – не означает. Иначе мы никогда не выйдем из логики холодной гражданской войны и бесконечного передела собственности.

  •  

Люди, які вперше стикаються з українською політикою, скаржаться на те, що в Україні ніхто не виконує домовленостей. Мені теж регулярно доводиться стикатися з необов'язковістю партнерів по переговорам[1]. — «Четверта республіка»

 

Люди, впервые сталкивающиеся с украинской политикой, жалуются на то, что в Украине никто не выполняет договоренностей. Мне тоже регулярно приходится сталкиваться с необязательностью партнеров по переговорам.

  •  

Співпраця з урядом і прем'єром — завдання не формалізована. Доводиться взаємодіяти і особисто з Арсенієм Яценюком, і з його колом, і з послами або високопоставленими представниками дружніх країн, здатними впливати на загальну ситуацію. Мета — забезпечити єдність президентської і прем'єрської команди.
Президент і прем'єр — союзники, члени правлячої коаліції. Але вони ж — політичні конкуренти[1]. — «Четверта республіка»

 

Сотрудничество с правительством и премьером — задача неформализуемая. Приходится взаимодействовать и лично с Арсением Яценюком, и с его кругом, и с послами или высокопоставленными представителями дружественных стран, способными влиять на общую ситуацию. Цель — обеспечить единство президентской и премьерской команды.
Президент и премьер — союзники, члены правящей коалиции. Но они же — политические конкуренты.

  •  

Вважаю, що одна з ключових проблем, яка повинна бути вирішена в процесі формування країни, — це дуалізм влади. Парламентсько-президентська модель неефективна. Україна не може дозволити собі рухатися вперед черепашачими темпами, поки дві «гілки» виконавчої влади намагаються збалансувати свої інтереси. Величезна кількість часу витрачається не на обговорення суті реформ, а на вимотуюче узгодження інтересів і утрясання розбіжностей, пов'язаних виключно з функціонуванням нинішньої державної машини. Іноді каменем спотикання стають кандидатури навіть не перших керівників, а управлінців другого-третього ряду.
Ключові гравці — президент, парламент, опозиція — повинні проявити політичну волю і визначитися з державним устроєм країни: Україна — це президентська республіка чи парламентська[1]. — «Четверта республіка»

 

Считаю, что одна из ключевых проблем, которая должна быть решена в процессе формирования страны, — это дуализм власти. Парламентско-президентская модель неэффективна. Украина не может позволить себе двигаться вперед черепашьими темпами, пока две "ветви" исполнительной власти стараются сбалансировать свои интересы. Огромное количество времени тратится не на обсуждение сути реформ, а на выматывающее согласование интересов и утряску разногласий, связанных исключительно с функционированием нынешней государственной машины. Иногда камнем преткновения становятся кандидатуры даже не первых руководителей, а управленцев второго-третьего ряда.
Ключевые игроки – президент, парламент, оппозиция — должны проявить политическую волю и определиться с государственным устройством страны: Украина — это президентская республика или парламентская.

  •  

Одне з перших завдань нової влади — розчистити для руху транспорту головну вулицю Києва. Пам'ятаю нічні переговори з отаманом височенного козачого редуту (барикади заввишки понад два метри) на Хрещатику. Прізвисько — Микола Суддя. Він і його люди категорично не хочуть розбирати конструкцію[1]. — «Четверта республіка»

 

Одна из первых задач новой власти — расчистить для движения транспорта главную улицу Киева. Помню ночные переговоры с атаманом высоченного казачьего редута (баррикады высотой более двух метров) на Крещатике. Прозвище — Мыкола Суддя. Он и его люди категорически не хотят разбирать конструкцию.

  •  

Паралельно деякі прокурори старої школи намагаються переконати Президента, що нічого хорошого перезавантаження правоохоронної системи не принесе. Мовляв, незалежна і некорумпована прокуратура стане загрозою для президентської влади. В новітній українській історії дійсно були випадки, коли прокурори наносили президенту удар в спину[1]. — «Четверта республіка»

 

Параллельно некоторые прокуроры старой школы пытаются убедить Президента, что ничего хорошего перезагрузка правоохранительной системы не принесет. Мол, независимая и некоррумпированная прокуратура станет угрозой для президентской власти. В новейшей украинской истории действительно были случаи, когда прокуроры наносили президенту удар в спину.

  •  

На цьому тлі 62-річний Шокін, призначений генеральним прокурором в лютому 2015 року, виглядав вельми виграшно. Думаю, до речі, що це один з кращих представників старої системи. Він точно розуміє, що жити по-старому неможливо і, і тому підтримав ідею призначити Сакварелідзе своїм заступником (Ярема категорично заперечував проти цього призначення)[1]. — «Четверта республіка»

 

На этом фоне 62-летний Шокин, назначенный генеральным прокурором в феврале 2015 года, выглядел весьма выигрышно. Думаю, кстати, что это один из лучших представителей старой системы. Он точно понимает, что жить по-старому невозможно и, и поэтому поддержал идею назначить Сакварелидзе своим заместителем (Ярема категорически возражал против этого назначения).

  •  

Прокуратуру не можна просто взяти і розпустити, як зробили в 2004 році з ДАІ грузинські реформатори: їй присвячено окремий розділ Конституції. У Президента, на мій погляд, просто немає іншого виходу, як забезпечити особистий контроль над реформою прокуратури. Більш простого і короткого шляху в трансформації цього органу я не бачу[1]. — «Четверта республіка»

 

Прокуратуру нельзя просто взять и распустить, как поступили в 2004 году с ГАИ грузинские реформаторы: ей посвящен отдельный раздел Конституции. У Президента, на мой взгляд, просто нет другого выхода, как обеспечить личный контроль над реформой прокуратуры. Более простого и короткого пути в трансформации этого органа я не вижу.

  •  

Коли в кінці 2011 року Італія опинилася на межі фінансової кризи, там було сформовано технократичний уряд на чолі з Маріо Монті, програма якого називалася без натяків «Врятуй Італію». Кабінет Монті ввів заходи жорсткої економії, що дозволило відновити кредитоспроможність країни, і ініціював кілька структурних реформ — пенсійну, трудового законодавства, енергетики[1]. — «Четверта республіка»

 

Когда в конце 2011 года Италия оказалась на грани финансового кризиса, там было сформировано технократическое правительство во главе с Марио Монти, программа которого называлась без обиняков "Спаси Италию". Кабинет Монти ввел меры жесткой экономии, что позволило восстановить кредитоспособность страны, и инициировал несколько структурных реформ — пенсионную, трудового законодательства, энергетики.

  •  

У Яценюка є важлива позитивна риса, що різко виділяє його на тлі переважної більшості інших українських політиків. Якщо з ним про щось твердо і чітко домовишся, він завжди тримає своє слово[1]. — «Четверта республіка»

 

У Яценюка есть важная положительная черта, резко выделяющая его на фоне подавляющего большинства других украинских политиков. Если с ним о чем-то твердо и четко договоришься, он всегда держит свое слово.

  •  

Міклош знав про наші проблеми не з чуток. З весни він працював радником Абромавичуса і Яресько та регулярно приїжджав до Києва. Якщо коротко, його діагноз можна сформулювати так: українським реформам не вистачає лідерства. В уряді немає людини, який сприймався б як лідер перетворень, переконаний в тому, що реформи потрібно проводити будь-що-будь — і не тому, що на них наполягає МВФ, а тому що це необхідно Україні. Такий лідер повинен бути готовий до відкритої конфронтації з опонентами і не боятися медіа[1]. — «Четверта республіка»

 

Миклош знал о наших проблемах не понаслышке. С весны он работал советником Абрамавичуса и Яресько и регулярно приезжал в Киев. Если кратко, его диагноз можно сформулировать так: украинским реформам не хватает лидерства. В правительстве нет человека, который воспринимался бы как лидер преобразований, убежденный в том, что реформы нужно проводить во что бы ни стало — и не потому что на них настаивает МВФ, а потому что это необходимо Украине. Такой лидер должен быть готов к открытой конфронтации с оппонентами и не бояться медиа.

  •  

Наші міністри-технократи, які прийшли з бізнесу, не готували себе до ролі державних управлінців, тим більше політиків. За реформи потрібно боротися, в тому числі публічно — це висновок, я сподіваюся, буде врахований при організації Кабінету Міністрів взимку-навесні 2016 року[1]. — «Четверта республіка»

 

Наши министры-технократы, пришедшие из бизнеса, не готовили себя к роли государственных управленцев, тем более политиков. За реформы нужно бороться, в том числе публично — это вывод, я надеюсь, будет учтен при организации Кабинета Министров зимой-весной 2016 года.

  •  

Чим більше нових людей (в тому числі й іноземців) буде в системі державної влади в Україні, тим краще. Причому на різних позиціях. Їх завдання — привнести у владу глобальний погляд, абсолютно новий, націлений на результат підхід до служби[1]. — «Четверта республіка»

 

Чем больше новых людей (в том числе и иностранцев) будет в системе государственной власти в Украине, тем лучше. Причем на самых разных позициях. Их задача — привнести во власть глобальный взгляд, абсолютно новый, нацеленный на результат подход к службе.

  •  

Вважаю правильним дозволити іноземцям якийсь час працювати на високих постах — можливо, не міністрами, а заступниками міністрів — навіть не отримуючи український паспорт. У таких фахівців має бути час на те, щоб озирнутися і прийняти остаточне рішення про набуття українського громадянства[1]. — «Четверта республіка»

 

Считаю правильным разрешить иностранцам какое-то время работать на высоких постах — возможно, не министрами, а заместителями министров — даже не получая украинский паспорт. У таких специалистов должно быть время на то, чтобы осмотреться и принять окончательное решение о приобретении украинского гражданства.

  •  

Я виходив з того, що будувати якусь «антиолігархічну» стратегію безглуздо. Потрібно просто проводити ринкові реформи — вирівнювати правила гри, усувати пільги і привілеї, якими користуються «обрані». Що бачиш, те й роби — перше, друге, третє, четверте[1]. — «Четверта республіка»

 

Я исходил из того, что строить какую-то «антиолигархическую» стратегию бессмысленно. Нужно просто проводить рыночные реформы — выравнивать правила игры, устранять льготы и привилегии, которыми пользуются «избранные». Что видишь, то и делай — первое, второе, третье, четвертое.

  •  

Чув версію, ніби президент найняв мене на роботу головним комунікатором з олігархами. Це, звичайно, не так. Коло моїх обов'язків значно ширше. Але робота з найбільшими бізнесменами країни входила в нього спочатку[1]. — «Четверта республіка»

 

Слышал версию, будто президент нанял меня на работу главным коммуникатором с олигархами. Это, конечно, не так. Круг моих обязанностей куда шире. Но работа с крупнейшими бизнесменами страны входила в него изначально.

  •  

Не буває бідних нафтовиків, але «Укрнафта» — це типовий приклад бідної нафтової компанії. Держава роками не могла отримати належні їй дивіденди. Згодом з'ясувалося, що генеральний директор компанії, який працював з нею до літа 2015 року, бельгієць Петро Ванхеке, отримав додаткові виплати від бенефіціарів групи «Приват»[1]. — «Четверта республіка»

 

Не бывает бедных нефтяников, но «Укрнафта» — это типичный пример бедной нефтяной компании. Государство годами не могло получить причитающиеся ему дивиденды. Впоследствии выяснилось, что генеральный директор компании, работавший с ней до лета 2015 года бельгиец Петр Ванхеке, получил дополнительные выплаты от бенефициаров группы «Приват».

  •  

У центрі наших дискусій з Ахметовим знаходився його енергетичний бізнес. ДТЕК — це монополія чи ні? Відповідь на це питання була потрібна не для того, щоб звинуватити компанію в монополізмі, а щоб визначити нові правила гри, які зрівняють всіх учасників ринку. Якщо ДТЕК монополіст, то по відношенню до нього повинні бути застосовані європейські норми регулювання. Якщо ні — то і проблеми немає[1]. — «Четверта республіка»

 

В центре наших дискуссий с Ахметовым находился его энергетический бизнес. ДТЭК — это монополия или нет? Ответ на этот вопрос требовался не для того, чтобы обвинить компанию в монополизме, а чтобы определить новые правила игры, которые уравняют всех участников рынка. Если ДТЭК монополист, то по отношению к нему должны быть применены европейские нормы регулирования. Если нет — то и проблемы нет.

  •  

У кожного великого бізнесмена, який має владний ресурс, свої інтереси, свої больові точки. Коли ми говоримо про загальні правила, ні у кого заперечень немає. Так, давайте жити по 10 заповідям, які питання. А коли починаєш доходити до суті...
Наприклад, для Пінчука, на відміну від Ахметова, питання в тому, як будуть встановлюватися тарифи на теплову енергію, — не принципове. Коломойського найбільше цікавить питання про контроль над «Укрнафтою», до якого абсолютно байдужий Фірташ. Того більше хвилює, чи зможуть його компанії, які продають газ населенню, і далі безкоштовно користуватися державними газорозподільними мережами[1]. — «Четверта республіка»

 

У каждого крупного бизнесмена, располагающего властным ресурсом, свои интересы, свои болевые точки. Когда мы говорим об общих правилах, ни у кого возражений нет. Да, давайте жить по 10 заповедям, какие вопросы. А когда начинаешь доходить до сути…
Например, для Пинчука, в отличие от Ахметова, вопрос в том, как будут устанавливаться тарифы на тепловую энергию, — не принципиальный. Коломойского больше всего интересует вопрос о контроле над «Укрнафтой», к которому совершенно равнодушен Фирташ. Того больше волнует, смогут ли его компании, продающие газ населению, и дальше бесплатно пользоваться государственными газораспределительными сетями.

  •  

Майбутнє України — як би ми до цього не ставилися — нерозривно пов'язане з майбутнім Росії[1]. — «Четверта республіка»

 

Будущее Украины — как бы мы к этому ни относились — неразрывно связано с будущим России.

  •  

Фактор Росії, наслідки російської агресії будуть ще довго визначати економічний і політичний порядок денний Четвертої республіки. Швидка нормалізація відносин малоймовірна. Проблеми модернізації армії, проблема Криму, проблема Донбасу — я вже не кажу про проблему переорієнтації українського експорту на Захід, не вирішується ні за рік, ні за два. Не менш складний характер і у питань гуманітарного характеру. Українська політична нація тільки приступає до вироблення тверезого погляду на імперську спадщину, на місце і роль класичної та сучасної російської культури в житті країни[1]. — «Четверта республіка»

 

Фактор России, последствия российской агрессии будут еще долго определять экономическую и политическую повестку дня Четвертой республики. Скорая нормализация отношений маловероятна. Проблемы модернизации армии, проблема Крыма, проблема Донбасса — я уже не говорю о проблеме переориентации украинского экспорта на Запад, не решается ни за год, ни за два. Не менее сложный характер и у вопросов гуманитарного характера. Украинская политическая нация только приступает к выработке трезвого взгляда на имперское наследие, на место и роль классической и современной русской культуры в жизни страны.

  •  

Мільйони українських громадян історично тяжіють до російської культури, так що там тяжіють — просто є носіями російської культурної традиції. Наше завдання — зробити так, щоб вони не відчували себе чужими всередині українського політичного проекту[1]. — «Четверта республіка»

 

Миллионы украинских граждан исторически тяготеют к русской культуре, да что там тяготеют — просто являются носителями русской культурной традиции. Наша задача — сделать так, чтобы они не чувствовали себя чужими внутри украинского политического проекта.

  •  

Сергій Іванов — людина обов'язкова та акуратна, завжди оперативно виходив на зв'язок — якщо тільки не виїжджав кудись далеко з Москви[1]. — «Четверта республіка»

 

Сергей Иванов — человек обязательный и аккуратный, всегда оперативно выходил на связь — если только не уезжал куда-то далеко из Москвы.

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg