Перейти до вмісту

Ле Корбюзьє

Матеріал з Вікіцитат
Ле Корбюзьє
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Ле Корбюзьє́ (фр. Le Corbusier, справжнє ім'я — Шарль-Едуар Жаннере-Ґрі; 1887–1965) — французький архітектор і теоретик архітектури швейцарського походження.

Цитати[ред.]

  •  

Бачте, художника відрізняє те, що в його житті бувають хвилини, коли він відчуває себе більше ніж людиною.

  •  

Будинок — це машина для житла.

  •  

Архітектура розподіляє маси та об'єми. Натхнення перетворює інертний камінь у драму.

  •  

У людському суспільстві, де геометрія займає виняткове положення, як це спостерігаємо тепер, мистецтва і думка не можуть бути відокремлені від цього геометричного й математичного феномена. Я гадаю, що ніколи досі ми не жили в такий геометричний період… Усе навколо — геометрія. Ніколи ми не бачили настільки ясно таких форм, як круг, прямокутник, кут, циліндр, куля, здійснених так виразно, дбайливо й упевнено. Машинізм тим і цінний особливо, що він показав нам наш світ у зовсім новому вигляді — інші віки не могли так вбиратися.[1]

  •  

Парфенон, індійські храми, собори споруджувано за точно визначеними розмірами, залежними від канону, суцільної системи, що стверджує повну єдність. Ще й більше: і дикун в усі часи й усюди, і носій високої культури, єгиптянин, халдей, грек та інші, — всі вони завжди й повсюди будували, а отже, й виміряли. Якими засобами вони послуговувалися? Засобами вічними, постійними, засобами безцінними, бо мірою була сама людина. Ці засоби мали свої назви: лікоть, палець (палець завтовшки), дюйм (великий палець), фут (стопа), п'ядь, крок тощо… Ці засоби були безмежно багаті й тонкі, бо випливали вони з математичної закономірності людського тіла — математики граціозної, чіткої і визначеної, основаної на гармонії, яка нас захоплює, на красі, оціненій оком людини та її сприйняттям. І справді, ми не знаємо і не можемо собі уявити кращого критерію.[1]

  •  

Одного разу Андреас Шпайзер… запросив цю людину [2] взяти участь у вивченні єгипетських орнаментів, а також музики Баха і Бетховена, всі положення і вирази якої грунтувалися на алгебрі. «Згода, — відповів запрошений професорові. — Природа — це справді математика. Шедеври мистецтва співзвучні математиці, виражають її закони, годуються нею. А звідси, твір мистецтва — це теж математика, і вчений цілком може застосувати до твору мистецтва її нещадні умовиводи й невблаганні формули. Художник — незмінний медіум, незвичайно сприйнятливий, він чудово відчуває природу, знає її і втілює у своїх творіннях, він осягає її особливості, він дає їй вираз. І ваш математичний етюд розкриває закономірність осяйної композиції єгипетського орнаменту. Якщо ви примусите мене як художника вписати орнамент у стрічку самої природи, я знайду мотиви для нього на своєму шляху і в своїх пошуках зумію виразити ритмічну побудову, невід'ємну приналежність орнаменту. Це ланцюг дуже коротких архітектурних розв'язків, ключ до яких дає геометрія, геометричний розум, що притаманний людині і є водночас законом природи».[3]

  •  

Серед споруд, збудованих людиною в усі віки, міст був єдиною, виконаною повністю у згоді з геометрією і, на наш погляд, так само точно й бездоганно.[4]

  •  

Дух геометричного і математичного порядку стане владарем архітектурної долі… Архітектура… знайде своє місце в чистій геометрії.[4]

Примітки[ред.]

  1. а б Математика в афоризмах, 1974, с. 141
  2. Ле Корбюзьє говорить про себе у третій особі
  3. Математика в афоризмах, 1974, с. 142
  4. а б Математика в афоризмах, 1974, с. 185

Джерела[ред.]