Корін Тельядо

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корін Тельядо
Corin Tellado cropped.jpg
Корін Тельядо виступає за визнання астурійської мови окремою від іспанської
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Корі́н Телья́до (чи Тейядо; ісп. Corín Tellado, María del Socorro Tellado López; 25 квітня 1927 — 11 квітня 2009, Хіхон) — іспанська астурійська письменниця, авторка любовних романів, активна поборниця визнання і права астурійської мови.

Про Корін Тейядо[ред.]

  •  

Корін Тейядо – авторка, яку читають в іспаномовному світі найбільше після Сервантеса. Одна з найплідніших письменниць у світі. Більше п’яти тисяч романів! І писала Теядо тривіальні роменси[1]. — З есею «Корін Тейядо»//«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві»

  Ганна Улюра
  •  

1951 року модний жіночий журнал запропонував їй писати чи то дві розлогі новели, чи то два дуже короткі романи на місяць (до півсотні сторінок). Продажі журналу – від шістнадцяти до сімдесяти тисяч на тиждень. Ясно, що Тейядо погодилася. Співпраця з журналом тривала п’ятдесят років. До речі, звався він Vansdades, тобто «Марнославство»[1]. — З есею «Корін Тейядо»

  — Ганна Улюра
  •  

Звичка писати багато і швидко напрацювалася вимушено, але залишилася з письменницею назавжди, романи продовжували виходити щотижня, та цього було мало: публіка потребувала новинок від улюбленої авторки ще частіше. Тоді Тейядо розширює жанровий спектр і до романтичних романів долучає любовні фоторомани. Сімсот п’ятдесят примірників першого її фотороману «Авантюрист» розійшлися за тиждень[1]. — З есею «Корін Тейядо»

  — Ганна Улюра
  •  

Формульна література, попри її відчутну відірваність від реального життя, має на меті забезпечити адаптацію читача до реальних комунікативних ситуацій. Розірвана комунікація між чоловіком і жінкою в романах Тейядо навдивовижу багато говорить нам про життя іспаномовної жінки 1960-1970-х[2]. — З есею «Корін Тейядо»

  — Ганна Улюра
  •  

Сама авторка весь час наголошувала: «Я писала про сучасну жінку». Так і є, події її романів розгортаються тоді ж, коли були написані самі романи. Місце дії – або Іспанія, або іспаномовна діаспора США. Жінки Тейядо керують авто, носять штани, курять, гуляють по барах, відвідують вечірки… І не годні спитати у партнерів, чи ті бува не зраджують. А партнери мовчать у відповідь[2]. — З есею «Корін Тейядо»

  — Ганна Улюра
  •  

Незважаючи на свою нелюдську працездатність, у жоден інший час і в жодній іншій країні Тейядо не мала б такого читацького успіху. Бо саме Іспанія режиму Франко і саме «рожевий роман». Саме режим Франко забезпечив шалену популярність тривіального іспанського роману: цей жанр свідомо підтримували й жорстко цензурували. Розважальна проза мала психологічно втішити і заспокоїти громадян, ескапізм схвалювали. Ба більше: вона мала дати модель розвитку любовних стосунків – стриману, не еротизовану, католицьку (ідея гріховності у Тейядо дуже сильна!), щоб не виникало в читачів спокуси уважніше придивитися до подій сексуальної революції й другої хвилі фемінізму[2]. — З есею «Корін Тейядо»

  — Ганна Улюра
  •  

Відомі нині письменники іспаномовного світу зараз згадують, як їхні матері вчилися читати саме за цими романами («Надруковано простим крупним шрифтом» - цей напис є на всіх перших її виданнях.) Саме так, більшість читачок Тейядо буквально неграмотні. Їх учили читати, розважали й дисциплінували одночасно[2]. — З есею «Корін Тейядо»

  — Ганна Улюра
  •  

«Я пишу про реальних людей. І люди стають схожими на героїв моїх романів». Це цитата з інтерв’ю Тейядо. Уявіть чотириста мільйонів людей, схожих на героїв її книжок. Отут і закінчується невинність[2]. — З есею «Корін Тейядо»

  — Ганна Улюра

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]


Bookmark-new.svg