Карл Маркс і Фрідріх Енгельс

Матеріал з Вікіцитат
Класики марксизму та комунізму — Маркс, Енгельс, Ленін
Вікіпедія
Вікіпедія
Вікіпедія
Вікіпедія

Карл Маркс (1818–1883) і Фрідріх Енгельс (1820–1895) — німецькі філософи та політично-громадські діячі, теоретики соціалізму та комунізму. Спільно написали низку праць, серед яких «Маніфест Комуністичної партії» (1848).

«Маніфест Комуністичної партії» (1848)[ред.]

  •  

Привид бродить по Європі — привид комунізму. — Цими словами починається «Маніфест Комуністичної партії» (1848)

 

Ein Gespenst geht um in Europa – das Gespenst des Kommunismus[1].

Розділ I, «Буржуа та пролетарі»[ред.]

  •  

Замість старих потреб, які задовольняли вітчизняними продуктами, виникають нові, для задоволення яких потрібні продукти найбільш віддалених країн і кліматів. На місце старої місцевої та національної замкнутості й існування за рахунок продуктів власного виробництва приходить всесторонній зв'язок і всестороння залежність націй одна від одної. Це стосується як матеріального, так і духовного виробництва. Духовні продукти окремих націй стають загальним надбанням. Національна односторонність і обмеженість стають щоразу більше неможливими, і з багатьох національних і місцевих літератур сформується одна всесвітня література.

 

An die Stelle der alten, durch Landeserzeugnisse befriedigten Bedürfnisse treten neue, welche die Produkte der entferntesten Länder und Klimate zu ihrer Befriedigung erheischen. An die Stelle der alten lokalen und nationalen Selbstgenügsamkeit und Abgeschlossenheit tritt ein allseitiger Verkehr, eine allseitige Abhängigkeit der Nationen voneinander. Und wie in der materiellen, so auch in der geistigen Produktion. Die geistigen Erzeugnisse der einzelnen Nationen werden Gemeingut. Die nationale Einseitigkeit und Beschränktheit wird mehr und mehr unmöglich, und aus den vielen nationalen und lokalen Literaturen bildet sich eine Weltliteratur[2].

  •  

Буржуазія завдяки швидкому вдосконаленню всіх знарядь виробництва та безкінечному полегшенню засобів комунікації втягує в цивілізацію всі, навіть найбільш варварські, нації. Низькі ціни її товарів — ось та важка артилерія, за допомогою якої вона руйнує всі китайські стіни й примушує капітулювати вперту ненависть варварів до іноземців. Під страхом загибелі вона змушує всі нації прийняти буржуазний спосіб виробництва, примушує їх уводити в себе так звану цивілізацію, тобто ставати буржуа. Одним словом, вона створює світ за своїм образом і подобою.

 

Die Bourgeoisie reißt durch die rasche Verbesserung aller Produktionsinstrumente, durch die unendlich erleichterte Kommunikation alle, auch die barbarischsten Nationen in die Zivilisation. Die wohlfeilen Preise ihrer Waren sind sind die schwere Artillerie, mit der sie alle chinesischen Mauern in den Grund schießt, mit der sie den hartnäckigsten Fremdenhaß der Barbaren zur Kapitulation zwingt. Sie zwingt alle Nationen, die Produktionsweise der Bourgeoisie sich anzueignen, wenn sie nicht zugrunde gehen wollen; sie zwingt sie, die sogenannte Zivilisation bei sich selbst einzuführen, d.h. Bourgeois zu werden. Mit einem Wort, sie schafft sich eine Welt nach ihrem eigenen Bilde.[3]

  •  

З розвитком великої промисловості тікає з-під ніг буржуазії той самий ґрунт, на якому вона виробляє і присвоює собі продукти. Вона виробляє, таким чином, власних гробарів.[4]

 

Mit der Entwicklung der großen Industrie wird also unter den Füßen der Bourgeoisie die Grundlage selbst hinweggezogen, worauf sie produziert und die Produkte sich aneignet. Sie produziert vor allem ihren eigenen Totengräber.[5]

Розділ IV[ред.]

  •  

Пролетарям ні́чого втрачати крім своїх кайданів. — Повна цитата: «Нехай пануючі класи тремтять перед комуністичною революцією. Пролетарям ні́чого втрачати в ній крім своїх кайданів. А здобудуть вони цілий світ»

 

Die Proletarier haben nichts zu verlieren als ihre Ketten.

  — «Маніфест комуністичної партії», 1848

Інші розділи[ред.]

  •  

Пролетарі всіх країн, єднайтеся!

 

Proletarier aller Länder, vereinigt euch!

  — завершальний лозунг «Маніфесту комуністичної партії», 1848


Інше[ред.]

  •  

Історія… це ніщо інше, як діяльність людини, яка переслідує свою мету.

 

Die Geschichte… ist nichts als die Tätigkeit des seine Zwecke verfolgenden Menschen[6].

  — «Свята родина», розділ VI

Примітки[ред.]

  1. [1]
  2. [2]
  3. Die besten Zitate der Politiker, s. 102
  4. Ашукин Н. С., Ашукина М. Г. Крылатые слова. — Москва: 1955. — С. 332.
  5. [3]
  6. [4]

Джерела[ред.]