Олександр Олесь
Олександр Кандиба | |
Стаття у Вікіпедії | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Олександр Олесь (справжнє ім'я — Олександр Іванович Кандиба; 23 листопада (5 грудня) 1878, Крига, Сумщина — 22 липня 1944, Прага, Чехія) — український письменник, поет, драматург, представник символізму. Батько поета та політичного діяча Олега Ольжича.
Цитати
[ред.]Люблю. Без пам'яті люблю… |
Але схід зайнявся сонцем, |
Думко! коли і тебе виливаю |
Гроза пройшла… зітхнули трави, |
Наче море в краях полудневих, |
Про нього
[ред.]З молодих поетів починав бути відомим О. Олесь, тоді студент Ветеринарного Інституту. Він був високий, стрункий, з великою пишною чуприною світлого волосся і сіяючими блакитними очима. Був дуже гарний. Здавалося, що він завжди горів. — Катерина Антонович[4] |
Див. також
[ред.]Примітки
[ред.]- ↑ Чари ночі, 2015, с. 149
- ↑ Чари ночі, 2015, с. 151
- ↑ Чари ночі, 2015, с. 154
- ↑ Антонович, 1965, с. 19—20
Джерела
[ред.]- Чари ночі. Українська любовна лірика. — Харків: Фоліо, 2015. — 254 с. — ISBN 978-966-03-4568-3
- Антонович К. М.. З моїх споминів. Ч. 1. — Вінніпег: Накладом Укр. вільної акад. наук, 1965. — 31 с.