Каган Веніамін Федорович
Каган Веніамін Федорович | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Веніамін Федорович Каган (25.02 (9.03).1869, м. Шавлі Ковенської губернії, Російська імперія – 08.05.1953, Москва, СРСР) — російський математик.
Цитати
[ред.]Еллінська геометрія, здавалося, мала б бути винятком із закону еволюції. Дві тисячі років тому вона застигла у своїх величних, прекрасних формах, як зачарована красуня в народній казці. Але сто років тому прийшли три витязі: один з німецької, другий з угорської, третій з російської землі. Вони скропили її мертвою і живою водою. І геометрія воскресла до нового життя, ні, до нової потужної еволюції, яка широко розгортається в нас на очах і в якій вона неначебто хоче захопити і механіку, і фізику, і космологію.[1] |
Можна сказати, що як над Евклідовою геометрією виросли геометрії Лобачевського і Рімана (у вузькому розумінні слова) — гіперболічна і еліптична, — то так над ними тепер піднеслася геометрія Рімана в широкому розумінні слова.[2] |
Примітки
[ред.]- ↑ а б в Математика в афоризмах, 1974, с. 214
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 215
Джерела
[ред.]Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.