Перейти до вмісту

Загальна теорія відносності

Матеріал з Вікіцитат
Загальна теорія відносності
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Загальна теорія відносності — теорія гравітації, опублікована Альбертом Ейнштейном в 1916 році. На відміну від нерелятивістської теорії гравітації Ньютона загальна теорія відносності придатна для опису гравітаційної взаємодії тіл, що рухаються зі швидкостями близькими до швидкості світла. Її також можна застосовувати у випадку сильних гравітаційних полів, що виникають, наприклад, поблизу нейтронних зір та чорних дір.

Цитати

[ред.]
  •  

Загальна теорія відносності може правити за блискучий приклад фізичної теорії, створеної внаслідок математичного «стрибка в невідоме». Вона могла залишатися невідкритою протягом століття, якби не народилася людина із специфічно ейнштейнівською уявою.

  Ф. Дайсон[1]
  •  

Загальна теорія відносності і квантова механіка — добрі приклади того, яку плідну й творчу роль може відіграти математична інтуїція.

  Ф. Дайсон[2]
  •  

Кібернетика увійшла до системи науки. Але ввійшла вона не як нова дисципліна і не як новий «предмет». Вона ввійшла як перетворювальниця всієї системи наук, як руйнівниця меж між «предметами». Їй виявилося тісно на старих полицях. Разом з іншими неспокійними новими науками, такими, скажімо, як теорія відносності або генетика, кібернетика стала не лише додатковим елементом, а й каталізатором, що прискорює перетворення всієї системи знання.

  — С. В. Остапенко[3]

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.