Перейти до вмісту

Кібернетика

Матеріал з Вікіцитат
Кібернетика
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Кіберне́тика (дав.-гр. κυβερνητική — «мистецтво управління» від κυβερνήτης — «керманич», «стерновий») — наука про загальні принципи керування в комплексі складними (множинними) системами різноманітної природи походження (наприклад, у технічних, біологічних, соціальних та ін.). За визначенням Глушкова — наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних системах управління.

Цитати

[ред.]
  •  

У наш час відбувається зростання соціальної ролі науки математики, дедалі більше проникнення її в інші науки. Математика і кібернетика більшою мірою, ніж інші науки, причетні до визначення наукової політики.

  О. З. Жмудський[1]
  •  

Ампер у класифікації наук (1834 р.) встановив науку про керування — кібернетику — наукою третього порядку, яка «secura cives ut pace fruantur» (забезпечує громадянам можливість розкошувати світом).

  Д. Ф. Араго[2]
  •  

У слові «кібернетика» мене приваблювало те, що воно більше від усіх інших відомих мені слів підходило для виразу ідеї всеосяжного мистецтва регулювання і керування, застосовуваного в найрізноманітніших галузях.

  Н. Вінер[3]
  •  

Ті з нас, хто доклав рук до розвитку нової науки — кібернетики, морально перебувають, лагідно кажучи, в неприємному становищі. Ми створили науку, в якій однаково закладено передумови для добра і для зла.

  Н. Вінер[4]
  •  

Вона [кібернетика], як магніт, притягує до себе багато наук і, у свою чергу, наділяє своїм методом пізнання кожну з них.

  В. М. Глушков[5]
  •  

Поняття інформації є основоположним у змісті всієї кібернетики як науки.

  Ю. О. Митропольський[6]
  •  

Кібернетика покликана «механізувати» і «автоматизувати» процеси логічної роботи людини так само, як це роблять енергетичні машини щодо процесів фізичної праці людини.

  М. Корнійчук[7]
  •  

Ми маємо підстави вважати Паскаля за піонера кібернетики, бо він розумів принципове значення свого винаходу [— лічильної машини]. Це підтверджують такі його слова: «Лічильна машина спроможна виконувати дії, які ближче до мислення, ніж усе, на що спроможні тварини».

  А. Реньї[8]
  •  

Кібернетика увійшла до системи науки. Але ввійшла вона не як нова дисципліна і не як новий «предмет». Вона ввійшла як перетворювальниця всієї системи наук, як руйнівниця меж між «предметами». Їй виявилося тісно на старих полицях. Разом з іншими неспокійними новими науками, такими, скажімо, як теорія відносності або генетика, кібернетика стала не лише додатковим елементом, а й каталізатором, що прискорює перетворення всієї системи знання.

  — С. В. Остапенко[9]
  •  

Великого значення набуває нині… економічна кібернетика — наука про те, як найдоцільніше управляти економікою великого підприємства, галузі, всього народного господарства. При розв'язанні цих та багатьох інших питань управління економікою, оптимального її планування виникають складні задачі з великою кількістю вихідних даних. Вирішити їх неможливо без використання потужних сучасних електронно-обчислювальних машин.

  І. І. Ляшко[9]

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.