Жан-Поль Бельмондо

Жан-Поль Бельмондо

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Жан-Поль Бельмондо́ (фр. Jean-Paul Belmondo; нар. 1933) — французький актор, славу якому принесла роль у маніфесті французької «нової хвилі» — фільмі «На останньому подиху» (1960). У перших своїх картинах він створив образ юного бунтаря з чарівною усмішкою (нагадував голлівудського Джеймса Діна), став об'єктом культового поклоніння європейської молоді («бельмондизм»). У зрілішому віці переметнувся на гострохарактерні ролі в комедіях та бойовиках.

Цитати

Жінка — єдиний подарунок, який сам себе упаковує.

Жінки, яким за тридцять, перебувають у своїй найкращій формі, але чоловіки, яким за тридцять, занадто старі, щоб це зрозуміти.

Жінка, яка здається занадто швидко, потім організовує опір методом диверсії.

Для мене доводи серця важливіші доводів розуму.

Щодо якогось особливого секрету довголіття, то його немає. Я просто дуже хочу, щоб це тривало якомога довше, хочу жити.

Нічого не відкладай на потім, бо після тобі легше не буде.

Треба йти своїм шляхом. Не думаючи ні про кого. Роби те, що хочеш. Кожен грає по-своєму.

Мені завжди подобалося грати. Мені ніколи не хотілося стати паном, який щось вирішує.

Коли я вперше ступив на сцену, я дуже сумнівався. Я сумнівався, коли знімався в своїх перших фільмах. Але завжди треба йти вперед, проявляючи сміливість.

Я живу теперішнім моментом. І він прекрасний.

Цитати про Жана-Поля Бельмондо

	Моя кар'єра не має нічого спільного з комедійною діяльністю. Комедіант — це покликання. Це суттєва різниця — і тут немає нічого принизливого — між Бельмондо та Делоном. Я — актор, Жан-Поль — комедіант. Комедіант грає, він роками вчиться, поки актор живе. Я завжди жив своїми ролями. Я ніколи не грав. Актор — випадковість. Я — випадковість. Моє життя — випадковість. Моя кар'єра — випадковість. — Ален Делон, порівнюючи себе зі своїм другом, Жаном-Полем, про початок кар'єри
	Ma carrière n’a rien à voir avec le métier de comédien. Comédien, c’est une vocation. C’est la différence essentielle – et il n’y a rien de péjoratif ici – entre Belmondo et Delon. Je suis un acteur, Jean-Paul est un comédien. Un comédien joue, il passe des années à apprendre, alors que l’acteur vit. Moi, j’ai toujours vécu mes rôles. Je n’ai jamais joué. Un acteur est un accident. Je suis un accident. Ma vie est un accident. Ma carrière est un accident.