Елла Рів Блур

Матеріал з Вікіцитат
Елла Рів Блур

Елла Рів Блур (англ. Ella Reeve Bloor; 1862-1951) — американська профспілкова діячка, активістка соціалістичного та комуністичного рухів. Блур найбільше відома як одна з найвищих функціонерок Комуністичної партії США.

Цитати[ред.]

  •  

Мої перші спогади стосуються вбивства Авраама Лінкольна та дня його похорону, коли всі віконниці в околицях були зачинені й зав'язані чорними стрічками.[1]

  — «Нас багато: Автобіографія» (1940)
  •  

Через квакерів, які вірили в рівність жінок, я вперше познайомилася з рухом за жіноче виборче право. Я почала дуже цікавитися цим питанням, особливо після того, як прочитала про Люсі Стоун, одну з перших борців проти рабства негрів і багаторічного лідера боротьби за виборче право жінок.[1]

  — «Нас багато: Автобіографія» (1940)

Цитати про Еллу Рів Блур[ред.]

  •  

Еллі Рів Блур було за сорок, коли я зустріла її в 1910 році. Вона була сильною й енергійною, рухалася так, наче літала, а не йшла. У неї було темне волосся, зібране дуже просто у невеликий вузол на маківці, і дуже блискучі, різкі чорні очі. Я пам'ятаю, що на ній був мереживний комірець, пришпилений брошкою. Усе життя Елла була ошатною леді й любила прикраси. Вона була жвавою і рухливою. Я подумала, що вона нагадувала метушливу маленьку коричневу пташку. Її голос був чистим і дзвінким, і його можна було почути в найбільшій залі або на найгаласливішому розі вулиці.[2]

  Елізабет Герлі Флінн «Дівчина-бунтарка» (1955)
  •  

До 1908 року і після цього американські жінки зробили значний внесок у боротьбу за соціальний прогрес: проти рабства та гноблення негрів, за рівні права жінок і виборче право жінок, проти капіталістичної експлуатації, за мир і соціалізм... Сучасна боротьба прогресивних і комуністичних жінок зливаються з традиціями та внеском таких великих борців проти рабства, як Гаррієт Табмен і Сожурне Трут, таких войовничих жінок-пролетарок, як текстильниці 1848 року, таких жінок-піонерів, як Сьюзен Ентоні та Елізабет Кеді Стентон, таких творців прогресивної спадщини та спадщини робітничого класу Америки, як Кейт Річардс О'Гара, Матер Джонс, Елла Рів Блур, Аніта Вітні та Елізабет Герлі Флінн.[3]

  Клавдія Джонс (1950)

Примітки[ред.]

  1. а б Ella Reeve Bloor. «We Are Many: An Autobiography» (1940)
  2. Elizabeth Gurley Flynn. The Rebel Girl (1955)
  3. Claudia Jones: Beyond Containment: Autobiographical Reflections, Essays, and Poems edited by Carole Boyce Davies (2010)