Дугін Олександр Гелійович

Дугін Олександр Гелійович

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Олександр Гелійович Дугін (рос. Александр Гельевич Дугин) (1962) — російський філософ, публіцист з імперіалістичними, «неоєвразійськими» поглядами.

Цитати

про війну

	Якщо люди не будуть захищати свій народ і свою віру на війні, вони втратять зв'язок з цим народом, перетворяться в жалюгідні бродячі атоми, а віра їх втратить рятівну силу, стане плоскою, недієвою, святенницькою дрібнопобутовою мораллю. Відмова від війни, втеча від війни, неготовність до війни свідчать про глибоке виродження нації, про втрату нею згуртованості і життєвої, пружньої сили. Той, хто не готовий боротися і вмирати, не може по-справжньому жити. Це вже привид, напівістота, випадкова тінь, яку несе до розвіювання в пилу небуття. Тому всюди, навіть в наймирнішій з цивілізацій — в християнській цивілізації, ніколи не припинявся культ війни і культ воїна, захисника і зберігача, сторожа тонкої форми, яка і давала нації сенс і зміст. Не випадково так почитається православними Святий Георгій, воїн за Віру, заступник за православний люд, рятівник ще земного, але вже православного (тобто вже ставшого на небесний шлях) царства.
	Если люди не будут защищать свой народ и свою веру на войне, они потеряют связь с этим народом, превратятся в жалкие бродячие ато​мы, а вера их утратит спасительную силу, станет пло​ской, недейственной, ханжеской мелкобытовой мора​лью. Отказ от войны, бегство от войны, неготовность к войне свидетельствуют о глубоком вырождении на​ции, о потере ею сплоченности и жизненной, упру​гой силы. Тот, кто не готов сражаться и умирать, не может по-настоящему жить. Это уже призрак, полусущество, случайная тень, несомая к развеиванию в пыли небытия. Поэтому везде, даже в самой мирной из цивилизаций - в христианской цивилизации, никогда не прекращался культ войны и культ воина, за​щитника и хранителя, стража тонкой формы, кото​рая и давала нации смысл и содержание. Не случайно так почитаем православными Святой Георгий, воин за Веру, заступник за православный люд, спаситель еще земного, но уже православного (т. е. уже ставше​го на небесные пути) царства.
	— Цитується з доповіді Віталія Даренського на щорічній конференції "Далевські читання" (рос. Далевские чтения), Луганськ, 22-24 листопада 2016

про Україну

	Суверенітет України являє собою настільки негативне для російської геополітики явище, що, в принципі, легко може спровокувати збройний конфлікт. <...> Україна як самостійна держава з якимись територіальними амбіціями являє собою величезну небезпеку для всієї Євразії, і без вирішення української проблеми взагалі говорити про континентальну геополітику безглуздо. <...> Україна як держава не має ніякого геополітичного змісту. У неї немає ні особливої культурної вісті універсального значення, ні географічної унікальності, ні етнічної винятковості. <...> Існування України в нинішніх кордонах і з нинішнім статусом «суверенної держави» тотожне нанесенню жахливого удару по геополітичній безпеці Росії, рівнозначне вторгненню на її територію. Подальше існування унітарної України неприпустимо.
	Суверенитет Украины представляет собой настолько негативное для русской геополитики явление, что, в принципе, легко может спровоцировать вооруженный конфликт. <...> Украина как самостоятельное государство с какими-то территориальными амбициями представляет собой огромную опасность для всей Евразии, и без решения украинской проблемы вообще говорить о континентальной геополитике бессмысленно. <...> Украина как государство не имеет никакого геополитического смысла. У нее нет ни особенной культурной вести универсального значения, ни географической уникальности, ни этнической исключительности. <...> Существование Украины в нынешних границах и с нынешним статусом «суверенного государства» тождественно нанесению чудовищного удара по геополитической безопасности России, равнозначно вторжению на ее территорию. Дальнейшее существование унитарной Украины недопустимо.
	— З книги «Основи геополітики» (рос. Основы геополитики, 1997)