Довгович Василь
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Довгович Василь |
Василь Довгович (справжнє прізвище Довганич; 1783–1849) — український філософ, мовознавець, поет, священик. Перший закарпатський академік (член Академії наук Угорщини з 1831).
Цитати[ред.]
- Все-бо минає, лише справа прекрасна живе.
- Славен, хто зборов пишний гонор свій,
- Хто кінця дійшов у борні святій.
- В кого водиця — не кров? Той, хто давно охолов.
- Надійтеся:
- Щастя, не завжди для вас блискає небо вогнем!
- Що колись сталось, ніколи до нас не повернеться знову…
- Доброчесність боїться законів: порушить їх — гине!
- Скільки є друзів у грошей та недругів — у доброчестя!
- Став безсмертний той, хто на смерть ішов,
- Славиться герой, що себе зборов.
- Світ того шанує, хто над ним панує.
- Той має щастя, у кого ім'я переходить у вічність.
- Часто в житті нагород доброчесність не має, а гроші?
- В тих, подивися, яких ще не було нагород!
Джерела[ред.]