Довгович Василь

Довгович Василь

Стаття у Вікіпедії

Василь Довгович (справжнє прізвище Довганич; 1783–1849) — український філософ, мовознавець, поет, священик. Перший закарпатський академік (член Академії наук Угорщини з 1831).

Цитати

• Все-бо минає, лише справа прекрасна живе.
• Славен, хто зборов пишний гонор свій,

Хто кінця дійшов у борні святій.

• В кого водиця — не кров? Той, хто давно охолов.
• Надійтеся:

Щастя, не завжди для вас блискає небо вогнем!

• Що колись сталось, ніколи до нас не повернеться знову…
• Доброчесність боїться законів: порушить їх — гине!
• Скільки є друзів у грошей та недругів — у доброчестя!
• Став безсмертний той, хто на смерть ішов,

Славиться герой, що себе зборов.

• Світ того шанує, хто над ним панує.
• Той має щастя, у кого ім'я переходить у вічність.
• Часто в житті нагород доброчесність не має, а гроші?

В тих, подивися, яких ще не було нагород!

Джерела

• Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001