Чубач Ганна Танасівна
Ганна Чубач | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Ганна Чубач (1941-2019) — українська письменниця, член Національної спілки письменників України.
Цитати
[ред.]
# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
Це велике щастя — чути, як дитячими голосами звучать мелодії твого серця. Мабуть, всю дитячу літературу треба творити так, як для своїх дітей.[1] |
Теперішні пісні гарно аранжують, голосно співають, гонорово рекламують — але маю сумнів, що колись назвуть їх народними.[1] |
А
[ред.]Г
[ред.]З
[ред.]Залишу допитливiй донi |
Залишу батькiв заповiти: |
І
[ред.]І так невтішено болить |
Н
[ред.]Не умію стрілять — |
О
[ред.]С
[ред.]Сильніші — умирали. |
Х
[ред.]Я
[ред.]Як журитися |
Примітки
[ред.]- ↑ а б в г д е ж Ганна ЧУБАЧ. Із книжки «Реліктові дерева». Слово Просвіти (07.12.2017). Процитовано 21.10.2023.
- ↑ а б Рідні обрії, 2018, с. 255
- ↑ а б Рідні обрії, 2018, с. 256
- ↑ а б в Rozumitilo: Для розуму, душі і тіла. Процитовано 21.10.2023.
Джерела
[ред.]- Рідні обрії (альманах). — Український письменник, 2018. — С. 256.