Галілео Галілей
| Галілео Галілей | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Галілео Галілей (Ґалілео Ґалілей, іт. Galileo Galilei; 1564–1642) — італійський фізик і астроном.
Цитати
[ред.]Арістотель навчив мене вдовольняти свій розум тільки тим, у чому переконують мене міркування, а не лише авторитет учителя[1]. |
- Природа невблаганна і незмінна і зовсім не опікується тим, стануть чи не стануть її приховані основи та образ дій досяжними для людського розуміння, оскільки вона ніколи не переходить меж накладених на неї законів.
- Не думаю, що для збудження в нас відчуттів смаку, запаху та звуку від зовнішніх тіл вимагається будь-що ще, окрім розміру, форми, числа та повільних чи швидких рухів. Вважаю, що якби вуха, язики та носи раптом зникли, то форма, число та рух залишились би, але не запахи, смаки та звуки. Я глибоко переконаний, що без живого єства останні є не більше, ніж іменами, подібно до того, як лоскотання та сверблячка не більше, ніж імена, якщо немає пахв та шкіри навколо носів.[2]
Книга філософії складається з того, що постійно в нас перед очима, але оскільки написана вона літерами, відмінними від нашої абетки, її не можуть прочитати всі: літери такої книги — трикутники, чотирикутники, круги, кулі, конуси, піраміди та інші математичні фігури.[3] |
Вимірюй усе, що піддається вимірові, і зроби таким усе, що не піддається вимірові.[4] |
Міркуючи про нескінченне за допомогою нашого обмеженого розуму, ми приписуємо нескінченному властивості, відомі нам від речей скінченних і обмежених. Від цього й походять утруднення.[6] |
Цитати про автора
[ред.]Неможливо без великого хвилювання думати про ті емоції, що їх відчували в певні історичні моменти шукачі пригод і відкривачі — Колумб, коли він уперше побачив береги Нового Світу, Пісарро, коли перед ним відкрився Тихий океан, Франклін, коли електричний струм пробіг через шнур, прив'язаний до повітряного змія, Галілей, коли він уперше спрямував свій телескоп на небо. Такі щасливі моменти даровано також тим, хто вивчає абстрактні галузі мислення. Серед таких моментів одне з найперших місць посідає той ранок, коли Декарт… створював метод аналітичної геометрії. |
|||||
| — А. Н. Уайтхед[7] |
Питання про незмірно велике є зайві питання для пояснення природи. Інша справа — питання про незмірно мале. На точності, з якою ми досліджуємо явища в нескінченно малому, ґрунтується, по суті, пізнання їх причинного зв'язку. Успіхи останніх століть у пізнанні механічної природи ґрунтуються майже виключно на точності побудови, що стала можливою внаслідок винаходу аналізу нескінченно малих та внаслідок основних понять, що їх ввели Архімед, Галілей, Ньютон і що ними користується сучасна фізика. |
|||||
| — Б. Ріман[8] |
Примітки
[ред.]- ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 5
- ↑ Висловлювання та сентенції знаменитих філософів, 2009, с. 243-244
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 12
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 65
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 164
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 195
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 116
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 203
Джерела
[ред.]- Петрушенко Віктор. Висловлювання та сентенції знаменитих філософів // Тлумачний словник основних філософських термінів. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. — С. 234—261. — ISBN 978-966-553-828-8
- Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
- Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.
