Жан Лерон д'Аламбер

Матеріал з Вікіцитат
Жан д'Аламбер
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Жан Лерон д'Аламбер (іноді Даламбер, фр. Jean le Rond d'Alembert; 1717–1783) — французький філософ-енциклопедист, фізик, математик.

Цитати[ред.]

  •  

Усяка музика, яка нічого не малює, є тільки шум.[1]

  •  

Знайшовши мистецтво вивчати музику, необхідно навчитися й мистецтву слухати її.[2]

  •  

Добрі чи погані мої судження — прекрасна арія в усякому разі краща від них.[3]

  •  

Найбільша небезпека для суспільства — безхарактерні громадяни.[4]

  •  

Часто неясність виникає настільки ж від багатослів'я, як і від зайвої лаконічності.[5]

  •  

Не можна нікого зворушити, доки ти сам не зворушений в душі. Не можна нікого переконати, доки ти сам не переконаний.[6]

  •  

Простота завжди є наслідком піднесених почуттів.[7]

  •  

Розкіш є злочином проти людства, доки хоча б одна людина в суспільстві потерпає від злиднів.[8]

Про математику[ред.]

  •  

Алгебра щедра, вона часто дає більше, ніж у неї просять.[9]

  •  

Геометрію можна вважати за практичну логіку, бо істини, які вона розглядає, будучи найпростіші й найочевидніші з усіх, через це саме найлегше підходять для того, щоб використовуватися як правила міркувань.[10]

  •  

Геометричні істини в певному розумінні асимптоти до фізичних істин, тобто перші нескінченно близько наближаються до других, ніколи, однак, повністю не досягаючи їх.[10]

  •  

Можна давати словам ті значення, які бажані; власне, можна було б створити точні (але кумедні) елементи геометрії, назвавши трикутником те, що звичайно називають кругом.[10]

  •  

Постає питання: чому слід віддати перевагу, укладаючи основи [геометрії] — приступності чи строгій точності? Очевидно, що саме питання містить хибне припущення, ніби строга точність може не бути приступна; але в дійсності навпаки: чим строгіша дедукція, тим приступніша вона для сприймання, бо точність саме й полягає у зведенні всього до найпростіших принципів. Звідси також випливає, що суворість у власному розумінні слова неминуче веде до найприроднішого і найпрямішого методу.[10]

  •  

Правила алгебраїчних дій з від'ємними кількостями загалом усі приймають і вважають їх точними незалежно від того, що розуміється під цими кількостями.[10]

  •  

Математичні теореми, власне кажучи, зводяться до досить невеликого числа простих істин.[10]

  •  

Працюйте далі, а віра прийде до вас. — Слова Даламбера юнакові, котрий нарікав, що не розуміє того, що робить у математиці[11]).[12]

  •  

Неможливість довести Евклідів постулат про паралельні протягом століть «ганьбила геометрію і доводила до розпачу геометрів», як висловився Даламбер.

  Ф. Ле Ліонне[13]

Примітки[ред.]

  1. О музыке и музыкантах, с. 41
  2. О музыке и музыкантах, с. 41
  3. О музыке и музыкантах, с. 147
  4. Антологія афоризмів, 2004, с. 42
  5. Антологія афоризмів, 2004, с. 242
  6. Антологія афоризмів, 2004, с. 362
  7. Антологія афоризмів, 2004, с. 445
  8. Антологія афоризмів, 2004, с. 470
  9. Математика в афоризмах, 1974, с. 169
  10. а б в г д е Математика в афоризмах, 1974, с. 170
  11. Фразу цю в тому чи іншому варіанті висловлювали і Даламбер, і Лагранж
  12. Математика в афоризмах, 1974, с. 82
  13. Математика в афоризмах, 1974, с. 220

Джерела[ред.]

  • Райзе Е. С. О музыке и музыкантах: афоризмы, мысли, изречения, высказывания. — Ленинград: Музыка, 1969.
  • Антологія афоризмів / Л. П. Олексієнко. — Донецьк: Сталкер, 2004. — 704 с. — (Колекція світової афористики). — ISBN 966-696-366-3
  • Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.