Волинська трагедія
Воли́нська траге́дія (у польській історіографії пол. Rzeź wołyńska, «Волинська різанина») — обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською повстанською армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту (107, 202), та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.
Цитати[ред.]
То не була війна між Польщею і Україною, то була звичайна етнічна чистка, як би її тоді назвали. Йшлося, щоб поляків витіснити з тих територій. Це було політичне рішення ОУН (б), яке виконувала УПА, яка, на жаль, впоралася зі своїм завданням. Це страшна сторінка в історії обох народів, польського й українського, сповнена болем, терпінням, глибокими взаємними ранами.[1] — липень 2018 |
|||||
| — Анджей Дуда |
В історії обох наших народів, польського та українського — це страшна карта. Вона позначена болем, терпінням, взаємними глибокими травмами. Наслідком цього були польські акції відплати, в яких гинули прості люди, звичайні українці. Вражає лише диспропорція: приблизно сто тисяч поляків і приблизно п'ять тисяч українців. Це дуже вражає, і це є історична правда.[1] — липень 2018 |
|||||
| — Анджей Дуда |
Мірятися пролитою кров'ю наших народів і здобувати на трагедії політичні дивіденди — це ганебно і неприйнятно. Це шлях в нікуди. На мою думку, це зрада пам'яті про невинні жертви нашої спільної трагедії.[1] — липень 2018 |
|||||
| — Петро Порошенко |
Щодо Волині, то з високим рівнем правдоподібності, це був акт з геноциду. І головну відповідальність за нього несе українська сторона. Я давно висловлював цю точку зору і зараз не збираюся її переглядати[2]. |
|||||
| — Ярослав Грицак |
Примітки[ред.]
- ↑ а б в Етнічна чистка і ганьба: президети Польщі й України розійшлися в трактуванні Волинської трагедії. Україна Молода (9 липня 2018). Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 15 липня 2018.
- ↑ Ярослав Грицак про Волинь-1943: Вдавати, що винна лише одна сторона – цинізм або наївність
