Вільгельм Стейніц

Матеріал з Вікіцитат
Вільгельм Стейніц
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Вільге́льм Сте́йніц (Штайніц, також Ві́льям Сте́йніц, нім. Wilhelm Steinitz, англ. William Steinitz; 1836–1900) — австрійський та американський шахіст єврейського походження. Перший офіційний чемпіон світу з шахів (1886–1894).

Цитати[ред.]

  •  

Шахи не для слабких духом, вони поглинають людину повністю… Щоб осягнути глибину цієї гри, людина віддається в рабство… Шахи важкі, вони потребують праці, серйозних роздумів і ревного дослідження. До мети веде тільки чесна, правдива критика. На жаль, багато хто вважає критика ворогом, замість того, щоб бачити в ньому провідника до істини…[1]

  •  

Завдання позиційного гравця — це систематично накопичувати невеликі переваги і перетворювати тимчасові переваги у постійні, в іншому випадку гравець з кращою позицією обов'язково переможе[2].

  •  

Питання перед початком одного турніру: Хто по-вашому, фаворит?
Стейніц: Звісно, я. Адже в мене легші суперники, ніж у конкурентів: їм доведеться грати з чемпіоном світу, а мені ні![3]

  •  

Шаховий майстер має не більше права бути хворим, ніж генерал на полі битви.[4]

  •  

Я дійшов висновку, що комбінаційна гра, хоча й дає іноді красиві результати, не в змозі забезпечити міцний успіх. У такого роду партіях виявляється багато помилок. Багато привабливих і вдалих жертви виявилися після уважного розгляду неправильним. Надійний захист вимагає набагато менших витрат сил, ніж атака. Узагалі атака має шанси на успіх лише в тому випадку, коли позиція противника вже ослаблена. Тому моя думка спрямована на те, щоб знайти простий і правильний спосіб ослаблення ворожої позиції.[5][6]

  •  

Якщо вжити необхідних запобіжних заходів, король може обороняти себе сам… Для атаки противникові доведеться насувати пішаки, і у випадку невдачі нападу пішаки виявляться слабкими.[7]

  •  

Я не історик шахів, я сам шматок шахової історії, повз якого ніхто не пройде. Я про себе не напишу, але впевнений, що хтось коли-небудь напише…[8]

Про Стейніца[ред.]

  •  

Морфі і Цукерторт були дуже великими талантами, але геніальними їх назвати не можна. Стейніц — геній. Він творець нового. Уся сучасна система гри — це справа його рук.[9]

  Зіґберт Тарраш, 1891 рік
  •  

На невтомного дослідника часто чатували невдачі, але він не здавався. З упертістю фанатика, що справляв на нас враження гротеску, проводив Стейніц свої принципи. Тепер ми знаємо, що думки його були грандіозні, беззастережно правильні…[10]

  — Ганс Кмох
  •  

Життя, цілковито присвячене шаховому мистецтву, підняття шахів на рівень науки, почесний і багаторічний шаховий шлях, насичений працею і боротьбою, — все це пов'язано з іменем Стейніца! На всій земній кулі нема шахіста, який не був би прямо чи опосередковано — естетичною насолодою чи знанням — зобов'язаний Стейніцові. [11]

  — заклик «Фонду Стейніца», який створили при Нью-йоркському шаховому клубі

Примітки[ред.]

  1. Нейштадт, с. 286
  2. 25 найкращих цитат про шахи
  3. Гик, Е. Я. Шахматные байки: про Аллу Пугачеву и Владимира Высоцкого; про шахматных королей; про «шахматного злодея» – М.: ЭКСМО-Пресс, 2000. — С. 15
  4. Нейштадт, с. 259
  5. Нейштадт Я. И. Зигберт Тарраш. — Москва: Физкультура и спорт, 1983. — С. 148-149.
  6. https://www.rulit.me/books/chto-vy-znaete-o-shahmatah-read-212694-13.html
  7. Нейштадт, с. 282-283
  8. Нейштадт, с. 286
  9. Вильгельм Стейниц
  10. Суэтин А. С., Святослав Ю. Р. Памятные страницы истории шахмат. — Киев: Здоровья, 1990. — С. 20
  11. Нейштадт, с. 268

Джерела[ред.]

  • Нейштадт, Я. И. Первый чемпион мира. — М.: Физкультура и спорт, 1971. — 288 с.
Чемпіони світу з шахів
1886—1993
Шаховий король
Шаховий король
Шаховий король
Шаховий король
Вільгельм СтейніцЕмануїл ЛаскерХосе Рауль КапабланкаОлександр АлехінМакс ЕйвеМихайло БотвинникВасиль СмисловМихайло ТальТигран ПетросянБорис СпаськийРоберт ФішерАнатолій КарповГаррі Каспаров
1993—2006
За версією ФІДЕ За версією ПША
Анатолій КарповОлександр ХаліфманВішванатан АнандРуслан ПономарьовРустам КасимджановВеселин Топалов Гаррі КаспаровВолодимир Крамник
2006—
Володимир КрамникВішванатан АнандМагнус Карлсен