Пугачова Алла Борисівна
Алла Пугачёва | |
На фестивалі «Слов'янський базар в Вітебську», 2016 | |
Стаття у Вікіпедії | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі |
А́лла Бори́сівна Пугачо́ва (рос. Пугачёва Алла Борисовна нар. 15 квітня 1949 року, Москва, Російська РФСР, СРСР) — відома радянська та російська співачка, композиторка, естрадна режисерка, продюсерка, кіноакторка та телеведуча. Народна артистка СРСР (1991), лауреат Державної премії Росії (1995).
Цитати
[ред.]Люди іноді вважають мене зарозумілою, не розуміють, що все це — від сором'язливості. У мене були періоди, коли я зовсім себе не любила. Потім зрозуміла: коли ти себе любиш, тоді і тебе люблять. Я взагалі заряджаюся від любові — до себе, до чоловіків, до Христини, до онуків, до глядачів. |
|||||
Люди иногда считают меня высокомерной, не понимают, что все это — от застенчивости. У меня были периоды, когда я совсем себя не любила. Потом поняла: когда ты себя любишь, тогда и тебя любят. Я вообще заряжаюсь от любви — к себе, к мужчинам, к Кристине, к внукам, к зрителям.[1] |
Шкода, коли пропадає інтерес до роботи. Жити без інтересу до того, що ти робиш, неможливо. У Пола Маккартні є інтерес до того, що він робить. Він відчуває, що він потрібен, його музика потрібна. Мадонна... Я вже побачила втому на її обличчі. Незважаючи на те що у неї шикарні всі номери. Я бачила - мене-то важко обдурити - втома і легка байдужість до того, що вона робить. Це вже знак того, що «пора валити». |
|||||
Жалко, когда пропадает интерес к труду. Жить без интереса к тому, что ты делаешь, невозможно. У Пола Маккартни есть интерес к тому, что он делает. Он чувствует, что он нужен, его музыка нужна. Мадонна… Я уже увидела усталость на ее лице. Несмотря на то что шикарные все номера. Я видела — меня-то трудно обмануть — усталость и легкое безразличие к тому, что она делает. Это уже знак того, что «пора валить».[2] |
Пішла тенденція звинувачувати мене в старості. Неначе люди самі не будуть старіти. А я-то зросла [з установкою] «Молодим усюди в нас дорога, старшим людям скрізь у нас пошана». І ось я, тітонька сімдесяти років, виросла на таких правилах, раптом читаю, і мене сміх розбирає: «Стара! Така-сяка. Дивіться, яка вона, без фарби, без усього! » Думаю: «А я тебе додам!» [В Instagram]. Instagram — це цікаво, мені вже сподобалося, пограти можна — коли нудно... І ось мені так це набридло, що всі пишуть, звинувачують: «Стара, стара». Так! Я стара. І нічого з цим я вдіяти не можу. Говорити про те, що у мене душа молода, я теж не буду. Так, я старію. Уже лягаєш і думаєш: «Прокинутися б». |
|||||
Пошла тенденция обвинять меня в старости. Как будто люди сами не будут стареть. А я-то выросла [с установкой] «Молодым везде у нас дорога, старикам везде у нас почет». И вот я, тетенька семидесяти лет, выросшая на таких правилах, вдруг читаю, и меня смех разбирает: «Старуха! Такая-сякая. Смотрите, какая она, без краски, без всего!» Думаю: «А я тебя добавлю!» [в Instagram]. Instagram — это интересно, мне уже понравилось, поиграть можно — когда скучно… И вот мне так это надоело, что все пишут, обвиняют: «Старая, старая». Да! Я старая. И ничего с этим я поделать не могу. Говорить о том, что у меня душа молодая, я тоже не буду. Да, я старею. Уже ложишься и думаешь: «Проснуться бы».[3] |
Не знаю, як у вас, а в мене відчуття того, що життя є коротким було завжди. Тому мені страшенно хотілося встигнути. Я абсолютно не боялася цієї короткостроковісті життя. Не боялася ніколи кінця, смерті не боюсь. Але я боялася піти ось так просто, непоміченою. Ну а чому я прийшла тоді в цей світ? .. Виявилося, що це дійсно так. Я не просто так прийшла в цей світ. І я зробила те, що хотіла. Я свою місію практично виконала. |
|||||
Не знаю, как у вас, а у меня ощущение краткости жизни было всегда. Поэтому мне ужасно хотелось — успеть. Я совершенно не боялась этой краткосрочности жизненной. Не боялась никогда конца, смерти не боюсь. Но я боялась уйти вот так просто, незамеченной. Ну а чего пришла тогда в этот мир?.. Оказалось, что это действительно так. Я не просто так пришла в этот мир. И я сделала то, что хотела. Я свою миссию практически выполнила.[4] |
Я тут якось сказала одному знайомому: «Потрібно бути сміливим, щоб поїхати в Америку жити». А він каже: «Потрібно бути сміливим, щоб тут залишатися»... |
|||||
Я тут как-то сказала одному знакомому: «Надо быть смелым человеком, чтобы уехать в Америку жить». А он говорит: «Надо быть смелым человеком, чтобы здесь оставаться»...[5] |
Любая женщина — всегда актриса. И если она плохая актриса, она проиграет. |
Денег нужно ровно столько, чтобы не чувствовать себя униженным. |
Надо слушать тех людей, которые говорят тебе правду. |
Я три рази була одружена, і я завжди була щасливою. Нещасливими були мої чоловіки, тому що я приносила їх в жертву сцені.[6] |
|||||
Я три раза была замужем, и я всегда была счастлива. Несчастливы были мои мужья, потому что я приносила их в жертву сцене. |
Предательство я могу понять, но не простить. |
Як же я її не любила! Чим більш я її не любила, тим популярнішою вона ставала.[7] — про пісню «Миллион алых роз» |
|||||
Как я ее не любила! Чем больше я ее не любила, тем популярнее она становилась. |
Про неї
[ред.]Песня в исполнении Пугачевой превращается в сценическую миниатюру, в трехминутный спектакль, в котором слово и музыка равноправны и равноценны, а пластика неразрывно связана с пением... | |||||
— Газета «Московский комсомолец» (1978). |
Примітки
[ред.]- ↑ https://theblueprint.ru/culture/quote/pugacheva-quotes
- ↑ https://theblueprint.ru/culture/quote/pugacheva-quotes
- ↑ https://theblueprint.ru/culture/quote/pugacheva-quotes
- ↑ https://theblueprint.ru/culture/quote/pugacheva-quotes
- ↑ https://ru.citaty.net/avtory/alla-borisovna-pugachiova/
- ↑ а б в г д Высказывания Аллы Пугачевой: биография, личная жизнь (російська). Дамы-Господа. Процитовано 24 грудня 2020.
- ↑ а б Алла Пугачева (російська). Процитовано 24 грудня 2020.
Джерела
[ред.]- Алла Пугачева (російська). Процитовано 24 грудня 2020.