Адрієнн Річ

	Адрієн Річ
	У 1980 році
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

Адрієнн Сесіль Річ (англ. Adrienne Cecile Rich; 16 травня 1929, Балтімор — 27 березня 2012, Санта-Крус (Каліфорнія), США) — американська поетеса, публіцистка, представниця другої хвилі фемінізму, відкрита лесбійка. Її називали «однією з найбільш читаних і впливових поеток другої половини 20 століття».

Цитати

Власне Я заховане в урну

мов попіл^[1]^[2]

Жінка у формі монстра
Монстр у формі жінки
небо сповнене ними.

Книжки, що їх ми позичали,
щоб прочитати думку один в одного

Гора видань дешевих
з обох боків каміну
і біля ліжка^[2]

Я занурюся
Мої ласти калічать мене
Я сповзаю сходами, як комаха^[3].

— «Занурення в рештки корабля»

Яка різниця
що ці книжки
з невисловного болю^[4]^[2].

Сходи, що не вміщали нас двох

розколені в повітрі^[5]^[6].

Я тут, русалка, чиє темне волосся
струменить чорнотою, русалка в його закутому тілі
ми мовчки обходимо колом
трощу в якій
занурюємося в трюм
я вона: я він^[3].

— «Занурення в рештки корабля»

	У 1970-х роках ми заново відкривали для себе жінок, чиє життя було викинуто з історії або спотворено, як-от Сьюзен Ентоні, Гаррієт Табмен, Емілі Дікінсон, Марі Кюрі, Іда Б. Веллс-Барнетт, Ганна Сенеш, Етель Розенберг.^[7]
	— «Мистецтво можливого» (2001)

Про Адрієн Річ

	Її дебютна поетична книжка називалася «Змінити світ». ЇЇ так часто нині звуть Патріархом поезії другої хвилі фемінізму, що й іронії в тому називанні не видно вже. З дебютної книжки найвідоміший вірш: «коли світ не залишає місця / бути тими, ким бути ми мріяли». Звернули б, може, увагу не на «місце», а на «мрію». За двадцять років з’явилася книжка з назвою «Воля до змін». І ні, досі не чують різниці між волею змінюватися й прагненням міняти світ^[6]. — З есею «Адрієн Річ»//«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві»
	— Ганна Улюра

	Найвідоміший вірш Річ — «Занурення в рештки корабля». Спочатку я прочитаю книжку міфів, потім озброюся ножем і незручним костюмом аквалангіста, схожим на бронежилет, знайду сходи («сходи завжди там», вони є в кожному (!) її вірші — занурення почалося^[3]. — З есею «Адрієн Річ»
	— Ганна Улюра

	Складно знайти двох таких глибоких і несхожих авторок, як Річ-науковиця й Річ-поетка. Де одна має всі відповіді, інша боїться навіть питати. Перша протестує, вийшовши на інтелектуальне поле з гучними лозунгами. Друга протестує нерозбірливим нажаханим шепотом, що їй самій здається криком. Перша – «інституція». Друга – «зближення»^[6]. — З есею «Адрієн Річ»
	— Ганна Улюра

	Ця жінка, справедливо відома своїм політичним активізмом, найменш політична з усіх поетес своєї генерації^[3]. — З есею «Адрієн Річ»
	— Ганна Улюра

	1973 року виходить книжка Річ, після якої всі її твори читають як естетизовані маніфестації, як політичні й громадянські висловлювання. (…) Звалась вона «Занурення у трощу», написана про війну у В'єтнамі як про спадщину (а подія ж іще тривала!), котра формуватиме нову генерацію американців. От відтоді Річ і стала політичною поеткою^[3]. — З есею «Адрієн Річ»
	— Ганна Улюра

Примітки

↑ Пер. Марти Тарнавської
↑ ^а ^б ^в Ніч на Венері, 2020, с. 319
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Ніч на Венері, 2020, с. 321
↑ Пер. Марти Тарнавської
↑ Пер. Марти Тарнавської
↑ ^а ^б ^в Ніч на Венері, 2020, с. 320
↑ Adrienne Rich. «Arts of the Possible» (2001)

Джерела

Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ: ArtHuss, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[1] Пер. Марти Тарнавської

[Ніч_на_Венері—2020——319-2] а ^б ^в Ніч на Венері, 2020, с. 319

[Ніч_на_Венері—2020——321-3] а ^б ^в ^г ^д Ніч на Венері, 2020, с. 321

[4] Пер. Марти Тарнавської

[5] Пер. Марти Тарнавської

[Ніч_на_Венері—2020——320-6] а ^б ^в Ніч на Венері, 2020, с. 320

[7] Adrienne Rich. «Arts of the Possible» (2001)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]