Агеєва Віра Павлівна: відмінності між версіями
доповнення |
м →Цитати: оформлення |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
== Цитати == |
== Цитати == |
||
{{Q |
{{Q |
||
|Цитата = Неймовірним одкровенням [[Література|літератури]] європейського модернізму стала ні з чим не порівнянна одвертість жіночого письма. Українська — |
|Цитата = Неймовірним одкровенням [[Література|літератури]] європейського модернізму стала ні з чим не порівнянна одвертість жіночого письма. Українська — не була винятком. [[Павличко Соломія Дмитрівна|Соломія Павличко]] не раз наголошувала, що якраз [[Жінка|жінки]]-авторки виявилися послідовнішими й сміливішими в обстоюванні нових цінностей, рішучішими в настанові порвати з архаїчною традицією та шукати нові сенси існування і нові засоби мистецького самовираження{{sfn|Агеєва|2019|с=13}}. |
||
не була винятком. [[Павличко Соломія Дмитрівна|Соломія Павличко]] не раз наголошувала, що якраз [[Жінка|жінки]]-авторки виявилися послідовнішими й сміливішими в обстоюванні нових цінностей, рішучішими в настанові порвати з архаїчною традицією та шукати нові сенси існування і нові засоби мистецького самовираження{{sfn|Агеєва|2019|с=13}}. |
|||
| Коментар = З розвідки «Власним голосом: жіноча одвертість і модерністський бунт»}} |
| Коментар = З розвідки «Власним голосом: жіноча одвертість і модерністський бунт»}} |
||
{{Q|Цитата = Особливістю вітчизняного [[Фемінізм|фемінізму]] рубежу віків було якраз те, що в програмних документах емансипаційних організацій і груп ішлося про обов'язок їхніх членів служити національній справі{{sfn|Бунтарки|2020|с=12}}. |
{{Q|Цитата = Особливістю вітчизняного [[Фемінізм|фемінізму]] рубежу віків було якраз те, що в програмних документах емансипаційних організацій і груп ішлося про обов'язок їхніх членів служити національній справі{{sfn|Бунтарки|2020|с=12}}. |
||
Версія за 14:21, 5 травня 2021
| Віра Агеєва | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Віра Павлівна Агеєва (1958) — українська літературознавиця, літературна критикиня, докторка філологічних наук.
Цитати
Неймовірним одкровенням літератури європейського модернізму стала ні з чим не порівнянна одвертість жіночого письма. Українська — не була винятком. Соломія Павличко не раз наголошувала, що якраз жінки-авторки виявилися послідовнішими й сміливішими в обстоюванні нових цінностей, рішучішими в настанові порвати з архаїчною традицією та шукати нові сенси існування і нові засоби мистецького самовираження[1]. — З розвідки «Власним голосом: жіноча одвертість і модерністський бунт» |
Українців всіляко заохочували до асиміляції, образ малороса, який вірнопіддано служить новому господареві, мав цілковито позитивні конотації в імперському дискурсі. Натомість в антиколоніально зорієнтованій українській літературі (згадаємо «землячка» з Шевченкового «Сну» чи Кулішевого Мину Мазайла) цей вибір послідовно таврувався як відступницький і негідний.[3] — Передмова до книги Мирослава Шкандрія «В обіймах імперії: Російська і українська літератури в новітньої доби». |
Успіших жінок воліли радше винагородити й вивищити званням трохи чи не одиногкого мужчини на всю новочасну соборну Україну, — знаменитий (і скандально двозначний!) комплімент Івана Франка Лесі Українці, — аніж визнати паритетність їхніх цнностей, підставовість їхніх претензій на місце у публічному просторі[1]. — З розвідки «Власним голосом: жіноча одвертість і модерністський бунт» |
Примітки
- ↑ а б Агеєва, 2019, с. 13
- ↑ Бунтарки, 2020, с. 12
- ↑ Шкандрій М. В обіймах імперії: Російська і українська літератури в новітньої доби / Пер. П. Таращук. — Київ: Факт, 2004. — С. 6. — ISBN 966-8408-45-4
Джерела
- Віра Агеєва, Ірина Борисюк, Оксана Пашко, Олена Пелешенко, Ольга Полюхович, Оксана Щур. Бунтарки: нові жінки і модерна нація. — Київ: 2020. — 368 с. — ISBN 978-617-7622-21-4
- Упоряд. Віра Агеєва, Тамара Марценюк. Інша оптика: Ґендерні виклики сучасності. — Київ: 2019. — 256 с. — ISBN 978-617-7622-08-5
