Повчання Володимира Мономаха

Володимир Мономах

«Повча́ння ді́тям» Володимира Мономаха — пам'ятка літератури Київської Русі. Збереглося (без закінчення) в Лаврентіївському списку «Повісті минулих літ» під 1096 роком у кількох неповних частинах.

Цитати

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Б

• Брехні бережіться, і п'янства, блуду, бо в цьому душа погибає і тіло.
• Божа охорона ліпша людської.

В

Відхилися від зла, вчини добро, знайди мир, пожни і живи навіки-віків.

Г

Господь наш показав, яка є на ворога побіда, трьома ділами добрими: побити його й подолати покаянням, сльозами і милостинею.

Д

Диявол не хоче добра роду людському, сварячи нас.

• Добро діючи, не надійтеся ні на що добре.

Ж

Жону свою любіте, але не давайте їй над собою влади.

З

Зброю витягають грішники, натягують лука свого, щоб перестріляти жебраків та вбогих, заколоти правих серцем. Зброя їхня ввійде в серце їхнє і луки їхні поламаються.

Зри, брате, батьків наших: що взяли і чи мають одежу? Тільки те, що створили душі своїй.

І

І як гнів у ярості Божій, так життя у волі його. Ввечері настане плач, а зранку — радість.

Й

• Й малими ділами можна заслужити милість Божу.

К

• Коли не вибачите гріхів брату, то і вам не відпустить Отець ваш небесний.

Л

• Ледарство — всьому мати: хто що має, те забуде, а чого не має, тому не навчається.

Лінощі-бо всьому мати: що вміє, то те забуде, а чого не вміє, то тому не учиться. Добре творячи, не можна бути ледачими ні на що добре.

Ліпше є праведнику мале над багатство численне грішних.

М

Ми, люди, грішні та смертні, а коли хто нам зло сотворить, то хочемо й забити, й кров його пролити.

• Мовлячи й лихе, і добре, не кляніться Богом і не хрестіться, бо немає ж у цім ніякої потреби.

Н

Навчися, вірний чоловіче, бути дійовцем доброчестя.

• Над усе шануйте гостя, відкіля б він

не прийшов: чи простолюдин він, чи знатний, чи посол.

Назирає грішник праведного і поскрегоче на нього зубами своїми.

Настане весна пісна і плід покаяння — очистимо себе, браття, від усілякої крові плотської та душевної.

• Не забувайте того доброго, що вмієте, а чого не вмієте, того навчайтеся.
• Не заздри тим, котрі творять беззаконня.
• Не наслідуй лиходіїв, не завидуй тим, що творять беззаконня, бо лиходії винищені будуть, а ті, що надіються на господа, заволодіють землею.
• Ні піттю, ні їжі не потурайте, ні спанню.

П

• Птиця радіє весні, а немовля — матері.
• Повинність мужа справляйте, як вам Бог пошле.

С

• Старих шануй, як отця, а молодих — як братів

Сьогодні живі, а завтра — мертві, тепер у славі й честі, а завтра — в гробі і без пам’яті — інші зібране нами розділять.

У

• У кого ризи світлі, у того й мова чесна.

Ш

Шануйте гостя, коли до вас прийде: чи простий, чи добрий, чи посол. Коли не можете дати дар, то хлібом та питтям, а проходячого мимо вітайте чоловіка по всіх землях, добрих, а чи злих. І не миніть чоловіка, не привітавши, — добре слово йому подайте.

Щ

Що вмієте, того не забувайте доброго, а що не вмієте, то тому навчіться.

• Що є ліпше й чудовіше, аніж жити братам разом?!

Я

• Якщо вам Бог зм'якшить серце, то сльози свої пролийте за гріхи свої.

Джерела

• Афоризми Київської Руси-України
• Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7