Повчання Володимира Мономаха
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
«Повча́ння ді́тям» Володимира Мономаха — пам'ятка літератури Київської Русі. Збереглося (без закінчення) в Лаврентіївському списку «Повісті минулих літ» під 1096 роком у кількох неповних частинах.
- Ми, люди, грішні і смертні, і якщо нам хтось зло зробить, то хочемо стерти його і кров пролити негайно.
- Й малими ділами можна заслужити милість Божу.
- Ні піттю, ні їжі не потурайте, ні спанню.
- Брехні бережіться, і п'янства, блуду, бо в цьому душа погибає і тіло.
- Жінку свою любіть, але не давайте їй над собою влади.
- Лінь — то мати усьому: що уміє, те забуде, а чого не вміє, того не навчається.
- Добро діючи, не надійтеся ні на що добре.
- Якщо вам Бог зм'якшить серце, то сльози свої пролийте за гріхи свої.
- Не наслідуй лиходіїв, не завидуй тим, що творять беззаконня, бо лиходії винищені будуть, а ті, що надіються на господа, заволодіють землею.[1]
Примітки[ред.]
- ↑ Володимир Мономах. Поучення (litopys.org.ua)