Григорій Самборчик

Григорій Самборчик

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Григорій Самборчик (або Григорій з Самбора, Григорій з Русі, Григорій Чуй, Vigilantius; 1523 — 26 лютого 1573) — український (руський) вчений, поет епохи Відродження (писав латиною та польською), гуманіст, професор Краківського університету.

Цитати

Із твору «Еклога», 1561 р.

Смерте ганебна! Усе, що найкраще, серпом пожинаєш, Жодна чеснота не може твоїх оминути стріл гострих.

Кожен чимшвидше іде уперед своїм кроком почесним, Швидко прибуде до зброї, якої уникати потрібно.

Справді, щоденно нещастя чекають усюди на смертних, Тільки всевишні судьбу свою впевнено завше тримають.

Долі страшної бажання: життя полишити й померти.

Часто мовчанка — не поміч стражданням, давай поговорим, Завжди людині від теплих розмов на душі стає легше.

Після негожої їжі не може співать соловейко.

Міру потрібно віддати таку, яку візьмеш у когось.

Два хлопчаки від змагань задоволення мають.

Джерела

• Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7