Перейти до вмісту

Яніна Охойська

Матеріал з Вікіцитат
Яніна Охойська
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Яніна Марія Охойська-Оконська (іноді Янка Охойська; пол. Janina Maria Ochojska-Okońska; нар. 12 березня 1955, Гданськ) — польська громадська діячка, астрономка. Засновниця і президентка неурядової організації «Польська гуманітарна акція» (пол. Polska Akcja Humanitarna).

Цитати

[ред.]

Про польську гуманітарну акцію

[ред.]
  •  

У 1992 році я створила організацію Польської гуманітарної акції, ми почали з гуманітарної допомоги у Боснії, після ми були у кожній країні, де була війна, – від Чечні до Афганістану, Іраку і до інших. З 2014 року ми також створили місію в Україні – в Луганській та Донецькій областях. Зараз під час цієї війни ми допомагаємо по всій Україні. Підтримуємо людей у їхньому повсякденному житті[1].

Про гуманітарну допомогу Україні

[ред.]
  •  

Ми допомагаємо людям в Україні, наприклад, зараз ми привезли контейнери, де люди можуть тимчасово проживати. Також ми працюємо над відновленням водопроводу в тих місцях, де це можливо. Здебільшого ми допомагаємо людям у повсякденному житті з продуктами та гігієнічними засобами, з речами, які потрібні людям щодня. Ми маємо склади у Львові, доставляємо товари з Польщі та інших країн, а зі Львова маленькими автівками доправляємо в різні місця, навіть в окуповані регіони, тому що там багато людей похилого віку, вони залишилися самі[1].

Про підтримку в Європарламенті

[ред.]
  •  

Оскільки я в парламенті, я не працюю безпосередньо з фондом. Я президент цього фонду, але зараз моя робота у парламенті. Тут у нас також є багато заходів для України. Є багато резолюцій, звітів, є люди, які приїжджають сюди і дають нам свідчення, вони свідки того, що відбувається в Україні. Наша робота як організації, але також як парламенту, щоб допомагати людям, підтримувати їх тут у Європі[1].

  •  

Я знаю, що означає жити в країні, де йде війна. Моя країна під час воєнного стану на початку вісімдесятих років отримала велику підтримку з боку різних великих європейських країн, тож тепер ми віддаємо свої борги[1].

  •  

Я вважаю, дуже важливо, що ми показали: ми можемо бути солідарними і що ми хочемо допомогти тим, хто зараз цього потребує. Я також вірю, що після цих людей ми допомагатимемо іншим, я впевнена, що ми дійсно можемо змінити світ, люди дуже часто самі собі не вірять – я відчуваю цю силу і знаю, що навіть я зараз на інвалідному візку, проте можу багато зробити для інших, навіть зараз[1].

  •  

Як я можу бачити страждання і бути байдужою, нічого не робити – це неможливо, якщо кожен з нас повірить, що ми дійсно можемо змінити світ на краще, то ми зможемо жити у кращому світі. Я хотіла б цього для майбутніх поколінь[1].

Про європерспективу України

[ред.]
  •  

Сильна Україна як сильна європейська країна потрібна нам, європейцям, потрібні ви, тож тепер ми маємо допомогти вам закінчити цю війну якомога швидше та відновити Україну. І ми будемо європейцями[1].

Про військову допомогу Україні

[ред.]
  •  

Я думаю, у європейців є така можливість. Мені важко говорити про військову підтримку, тому що я займаюся гуманітарною сферою, але, звичайно, я підтримую людей, які допомагають Україні мати більше військової техніки, це дуже важливо, але для мене також важливо дати надію людям і показати їм, що вони не самотні[1].

  •  

Я пам’ятаю, коли під час воєнного стану у Польщі, навіть, коли чула по радіо, що хтось підтримує нас, опозицію у Польщі, – це було дуже важливо. Це давало нам сміливість робити більше, тож тепер у нас є можливість підтримати вас, бо це також наша війна. Ми не страждаємо через бомбардування, у нас є все, але це теж наша війна. Якщо ми не будемо боротися разом, ми повинні дати вам таку можливість[1].

Примітки

[ред.]