Карл Густав Юнг

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Юнг Карл Густав)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Густав Юнг
CGJung.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Карл Ґустав Юнґ (нім. Carl Gustav Jung; 1875 — 1961) — швейцарський психоаналітик, психолог, філософ культури, родоначальник аналітичної психології. Учень і соратник Зиґмунда Фройда.

Цитати[ред.]

  • Варто проявитися у будь-якій людині чи художньому творі відбитку духовності, як Фройд ставив його під підозру і вбачав у ньому витіснену сексуальність… Я сказав йому, що якщо продумати логічно його гіпотезу до кінця, то це буде знищувальним вироком культурі. Культура виявиться фарсом, болісним результатом витісненої сексуальності. «Звичайно, — підтвердив він, — так воно і є. Це прокляття долі, проти якого ми безсилі».[1]
  • Питання Юнґові: — Чи вірите ви в Бога?
    — Я не вірю, я знаю.[2]
  • Фанатизм є ознака пригніченого сумніву. Звернемося до історії церкви. Коли її становище було хибким, виникали секти фанатиків. Відбувалося це тому, що потаємні сумніви повинні бути пригнічені. Якщо людина дійсно переконана у своїй правоті, вона абсолютно спокійна і може обговорювати протилежну точку зору без тіні обурення. (Тевістокські лекції)
  •  

Емоція, власне, не є діяльністю, а подією, яка з нами трапляється. (15, с. 23)[3]

Примітки[ред.]

  1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 43
  2. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 99
  3. AION: Нариси щодо символіки самості. — Львів: Астролябія, 2016. — 432 с. — ISBN 978-617-664-066-0.