Шлемкевич Микола Іванович

Матеріал з Вікіцитат
Микола Шлемкевич
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Микола Іванович Шлемкевич (1894–1966) — український філософ, публіцист, громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ і УВАН. З 1949 року жив у США.

Цитати[ред.]

  •  

Ми, галичани, це не плем'я геніїв і героїв, але плем'я організованої пересічі.[1]

«Загублена українська людина» (1954)[ред.]

  • Жива українська душа прагне й вимагає нової одежі духу й життєвих форм, і живих їх здійснень у новій українській людині.[2]
  • Звичайно, наші спільноти — це спільноти разом пережитого смутку й горя. Смуток тихіший і відлюдний, але в'яже сильніше.[2]
  • Золота копула духу розбита бурею війн, а нової не вдалося створити. Живемо епігонами й наше мислення мав познаки мислення епігонів.[2]
  • Любити далеку царівну куди легше, ніж ближнього.[2]
  • Ми вийшли в світ, щоб зберегти в нашій спільноті свободу духу й життєвих форм, що знищені там.[2]
  • На перехресті доріг стоїть українська душа в латаній свитині, зшитій із поношених і потертих мислей.[2]
  • Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.[2]

Примітки[ред.]