Перейти до вмісту

Шарій Ольга Олексіївна

Матеріал з Вікіцитат
Шарій Ольга Олексіївна
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Шарій Ольга Олексіївна, до шлюбу Бондаренко; (народилась 25 березня 1989 року, Київ, Українська РСР, СРСР) — проросійська журналістка з України, пропагандистка, відеоблоґерка. Редакторка проросійського інтернет-видання «Шарій.net». Членкиня Міжнародної федерації журналістів, співзасновниця та керівниця забороненої в Україні Партії Шарія.

Цитати про журналістику

[ред.]
  •  

Журналіст не є співробітником спецслужб. Більше того, журналіст навіть не громадянин. Насамперед журналіст — це журналіст. Він стоїть над усіма іншими поняттями. Бо якщо за роботу береться лікар, то якщо до нього на операційний стіл привозять ворога народу, злочинця, вбивцю — чи повинен у лікаря перемогти громадянин? Чи лікар повинен залишитися лікарем, а журналіст залишитися журналістом?[1]

  •  

Коли я висловлюю негативне ставлення до того чи іншого ЗМІ, це не тому, що хочеться з ними посваритися. Ні! Я кажу, що цей факт несправедливий, що так писати не можна! І журналіст, який використовує брехливу інформацію, на майбутнє буде знати, що так не можна.[2]

Цитати про політику

[ред.]
  •  

Саманта Пауер висловила співчуття і назвала Чуркіна маестро дипломатії. Незважаючи на те, що вони не раз відверто принижували один одного в Радбезі. Українські блогери, політики та ЗМІ кажуть, що він зустрівся з Моторолою, якісь тупі жарти про пекло та Гаагу...В принципі, це те, що відрізняє людину від тварини. Тому поки що політична та журналістська еліта України складається здебільшого з мавп, дядька та тітки з великих країн, продовжуватимуть вирішувати долю української держави за спинами приматів. Примати б'ють себе в груди від щастя, показують червону дупу і возять паспорти, кулі та уламки. Буває.[1]

  •  

Як би банально і пафосно це не звучало, але мене надихає боротьба за те, щоб впливати на процеси, змінювати життя людей. Так, хтось скаже, що він йде в політику, щоб закінчити війну, або щоб українці жили по-європейськи, але ж це маячня! Тому що спочатку ти хочеш щось змінити в країні. Не роздати всім міфічні пенсії, а невеликими поштовхами, крок за кроком, привести до того, що люди почнуть жити в Україні по-людськи.[2]

  •  

Якщо ми говоримо про глобальні цілі, то що б ти не заклав, які б точки зростання не намітив, вони не будуть здійсненні в країні, де немає законів, немає судів, немає поліції, де править вулиця. Навести правовий порядок — ось основа того, що потрібно для держави.[2]

  •  

Мені здається, що в майбутньому новий президент буде президентом однієї зі сторін, що може поступово почати призводити до громадянського конфлікту, і це дуже погано.[2]

  •  

Наш виборець — той, який аналізує, має здатність користуватися власним розумом. 73%, які проголосували за Зеленського і потім за "Слугу народу" — люди, які були проти агресивної політики Порошенка — це знак того, що в нас багато тих, хто думає, люди, які хочуть жити нормально. Це свого роду виборець майбутнього.[2]

  •  

Червоні лінії для нас — це те, що ідеологічно повʼязане з поділом суспільства, з навʼязуванням єдиної точки зору, з квотами, мовними омбудсменами.[2]

  •  

Порядок і закон у країні — це основа. Ми б починали з цього напрямку, щоб люди побачили, що є справедливість, що ті, хто замішаний у корупційних схемах, понесуть відповідальність.[2]

  •  

Я не вірю, що навіть якщо ми в документі запишемо, що в нас реформа, то ми почнемо жити за законом. В Україні ввели божевільні штрафи за водіння в нетверезому вигляді, і що? Виїжджає пʼяний чоловік, вбиває цілу сімʼю, а йому дають 7 років. І що? Він знає, що через 7 років він вийде і буде гуляти.[2]

Цитати про чоловіка, Анатолія Шарія

[ред.]
  •  

Ми познайомилися звичайно, як усі люди, тому я не бачу в цій історії нічого особливого. Разом з тим, не хочу розповідати. Це було давно, але є моменти, які повинні залишатися особистими в історії двох людей.[2]

  •  

Узагалі, з чого почалося сходження зірки Анатолія? З того, що людина втомлена приходить додому, у неї немає часу, вмикає телевізор або сайт, а там брехня і фейк. Але є Анатолій, який говорить, що ось ця картинка не 2014-го, а 2008 року, що ось цей факт — брехня, я це підтверджую тим-то і тим-то. Чому зʼявився запит на його інформацію? Тому що люди помітили, що їх обманюють, і що є той, хто показує, у чому полягає обман.[2]

  •  

Папуги в Барселоні – з номерками та їдять хліб із рук. Комедія. (реакція на затримання свого чоловіка, якого підозрюють у державній зраді)[3]

Цитати про українську мову

[ред.]
  •  

Особливо я люблю патріотів, україномовних, які чомусь іноді не можуть довести українською свою фразу до кінця. Вони або говорять суржиком, або потім переходять на російську.[1]

Джерела

[ред.]

Примітки

[ред.]