Шарафутдінова Ніка Дмитрівна

Ніка Шарафутдінова

Стаття у Вікіпедії

Ніка Дмитрівна Шарафутдінова (нар. 14 червня, 2005, Кривий Ріг, Україна) — українська плавчиня, призерка юніорського чемпіонату Європи.

Цитати

Дуже важко емоційно. Не думала, що перед стартом у мене будуть такі хвилювання. Я завжди дуже спокійна. А тут усе серйозно, велика напруга. Але для ранкової частини, зважаючи на інші мої змагання, це гарний результат. Звісно, хотілося б краще, але я вважаю, що це непогано. — Про дебют на Олімпіаді

Мені дуже важко зранку пливти свої найкращі результати. Найліпше в мене завжди виходить у півфіналі. Але ми працюватимемо над тим, щоб зранку я могла плисти з кращим результатом, тому що так мені важко буде по життю далі. — Про гірший час, ніж на чемпіонаті Європи

Мотивація прям пре, зашкалює. Дивишся на них і думаєш: рекордсменки світу сидять поруч зі мною! Я сплю, чи що коїться зараз? Це дуже кльово. Я спостерігала за тим, як вони готуються до старту. Вони дуже спокійні, до речі. Просто сидять і чекають. Це супер. — Про змагання з іменитими суперницями

Перший — це Михайло Романчук, звичайно. Напевне, ще американка Реґан Сміт, яка встановила світовий рекорд на 100 м на спині. Я слідкую за її блогом. Вона часто публікує відео вправ для плавання на спині, багато говорить зі своїми підписниками. У неї є багато чого навчитися. Можливо, Лео [Маршан], але я за ним почала стежити, тільки коли він встановив світовий рекорд. Він також приклад успіху, мотивації сильної. Він — людина-сонце для мене. Від нього наче енергія йде — хочеться всміхатися й радіти. — Про плавців-кумирів

Я навіть не очікувала, якщо чесно. На початку року ми провели гарну роботу, як ніколи. Тому на ці результати можна було очікувати. Але що опинюся тут [на Олімпіаді], я й подумати не могла. Усе могло бути, але тільки не це. Я хвилювалася, що можу не поїхати на чемпіонат Європи цього року. Потім проплила там, і мені кажуть: «У тебе квота, ти їдеш на Олімпійські ігри». Я дні чотири не могла в це повірити. Просто сиділа й думала: «Як?! Я — на Олімпійські ігри?» Це дуже емоційний і гарний рік для мене, і сподіваюся, що в мене будуть і кращі. — Про несподівану ліцензію на Олімпіаду

Я все життя плавала в Кривому Розі, але коли почалася [повномасштабна] війна, переїхала з тренеркою в Угорщину. В Україну я іноді приїжджаю на збори перед якимись змаганнями, коли хочемо більше з командою побути. Це командний дух, мотивація. — Про переїзд через війну