Мотива́ція (з лат. movere) — спонукання до дії; динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, що керує поведінкою людини, який визначає її організованість, активність і стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої потреби.
Здатність починати рух за власним спонуканням —це запорука дару й надалі йти власним шляхом... Починати, йти далі, знову починати — в мистецтві та в житті, — як на мою думку, це основний ритм.[6]
— Шеймас Гіні, ірландський поет, лауреат Нобелівської премії з літератури 1995р.
Найчастіше говорять, що мотивації вистачає ненадовго. Але те ж саме відбувається і з освіжаючим душем, тому і рекомендують його приймати щодня[7].
З самого початку це завжди було про те, як залишатися стабільним. Це був великий стимул для мене — бути стабільно одним з найкращих гравців у світі. І цей стимул буде зі мною до кінця моєї кар'єри, незалежно від того, чи виграю я один трофей чи двадцять. — про те що виграш трофею може "зупинити всі чутки", які супроводжують його протягом більшої частини його кар'єри в інтерв'ю ESPN [10] —- цит. 2 квітня 2025 року
— Гаррі Кейн (нар. 1993), англійський футболіст, нападник клубу «Баварія» та збірної Англії.
Мені часто кажуть: «Ви самі себе створили». Але це неможливо. Лідери не творять себе самі, їх скеровують на цей шлях. Коли я приїхав до США, у мене не було грошей чи якихось речей, окрім тих, що поміщались у спортивну сумку. Але навіть тоді я не міг сказати, що у мене нічого не було. Інші люди надихали мене та ділилися порадами, а мої погляди та внутрішній драйв запалювали в мені пристрасть. Саме тому я завжди прагну ділитись мотивацією — з друзями чи з незнайомцями на Reddit. Я знаю силу натхнення, і якщо хтось зможе досягти величі, стоячи на моїх плечах, то я з радістю їм допоможу[11].
...нас 650 тисяч, і ніхто за кордоном навіть не розуміє, яка в нас сильна мотивація залишитися живими[12]. — «Отже, тепер ми стали доконаним фактом. Залишалося єдине питання (хоч як дивно, актуальне до сьогодні): як нам вижити. Не «чи вдасться нам вижити», а саме «як». Уже вранці 15 травня почався збройний наступ єгиптян з півдня, сирійців і ліванців з півночі й північного сходу, йорданців та іракців зі сходу. Араби вихвалялися, що зітруть Ізраїль з лиця землі вже за десять днів, і, суто теоретично, того тижня ці заяви могли здатися небезпідставними... ...Але ми не могли дозволити собі таку розкіш, як песимізм тож рахували за іншою формулою <...> Отже, якщо ми не хочемо, щоб нас відтіснили в море, інших варіантів нема: у війні треба перемогти. Ось ми й перемогли. Але це було нелегко, нешвидко й недешево.» — Розділ «Ми здобуваємо свою державу», ст. 213-215
Одна з моїх мотивацій — кайф перемоги. Відчувши смак перемоги одного разу, ти стаєш одержимим цим відчуттям. А потім готовий на все, щоб знову і знову підійматися на подіум[13].
— Яна Беломоіна (нар. 1992), українська велосипедистка з маунтенбайку
Сержант Вільям Логран заохочує новобранців 3-го навчального батальйону викладатися на 100 відсотків під час фізичної підготовки на базі Корпусу морської піхоти Парріс-Айленд, Південна Кароліна, 18 вересня 2013 р.
Сержант Вільям Логран заохочує новобранців 3-го навчального батальйону викладатися на 100 відсотків під час фізичної підготовки на базі Корпусу морської піхоти Парріс-Айленд, Південна Кароліна, 18 вересня 2013 р..jpg)
