Чорнобиль (мінісеріал)
- Цей термін має також інші значення. Див. Чорнобиль (значення)
«Чорнобиль» (англ. Chernobyl) — п'ятисерійний британо-американський мінісеріал, створений і написаний Крейгом Мезіном та зрежисований Йоганом Ренком. Прем'єра історичної драми спільного виробництва американського кабельного каналу HBO та британського Sky Atlantic відбулася 6 травня 2019 року.
Цитати про серіал
[ред.]Цю дуже важливу історію треба розказати, і треба теж віддати шану ліквідаторам та жертві, яку вони принесли. Йшлося також про те, щоб показати, як діє тоталітарна країна, що дивиться на власних громадян, як на якихось пішаків, країна що безперестанку бреше, намагаючися приховати все, що сталося, кидаючи до пекла сотні й тисячі людей, щоб розв’язати проблему[1]. |
|||||
— Йоган Ренк, режисер |
Якщо ви оповідач, ви повинні мати здатність слухати инших. Власне це складало велику частину роботи над серіялом. Пам’ятаю, ми робили перегляд, і на ньому був хтось з України. Він підходить до мене потім і каже: «Ого, це так правдиво показано. Ви справді серйозно поставилися до всього. Кожна подробиця свідчить про те, що ви справді старалися»[1]. |
|||||
— Йоган Ренк |
Фільм великою мірою про те, що ми живемо в час, коли ведеться масована війна з правдою, коли правда стала більше чиєюсь окремою думкою, ніж правдою. Ми бачимо, як це відбувається по всьому світові. Мені цікаво спостерігати пихатість, із якою людство думає, що йому під силу запрягти й приборкати сили природи, які насправді приборкати неможливо. Хтось глибоко копає землю й раптом відкопує Кетулу. Кетулу виривається назовні, і ви вже не в стані посадити його на прив’яз і змусити виконувати ваші накази[1]. |
|||||
— Йоган Ренк |
Отже, у серіялі йдеться про багато речей: про людську пиху, загребущість та инші подібні якості. У ньому підіймаються багато инших тем, зокрема ціна брехні й те, як тоталітарний режим пропагує вигідний йому різновид правди, заперечуючи реальні факти. [...] Саме ці речі складають велику частину фільму. Працюючи над серіялом, ми всі відчували, що він про ширші й далекосяжніші речі, ніж ця окрема катастрофа[1]. |
|||||
— Йоган Ренк |
Як на мене, ядерна енергія є одним із найбезпечніших різновидів енергії, що ми їх маємо сьогодні. Водночас ядерні відходи не є безпечними, і ми насправді не знаємо, що з ними робити. Можна закопати їх глибоко в землю, але хто знає, що з тим станеться через сто чи тисячу років. Чи ми можемо справді убезпечити себе від лиха? Ми ж бачимо на прикладі Чорнобильської аварії, яке спустошення може статися, коли щось піде не так. Можна спустошити цілий реґіон, піддати смертельній небезпеці сотні тисяч життів[1]. |
|||||
— Йоган Ренк |
Українці були жертвами російського думання про те, як робляться ті чи инші речі. Як ми згодом довідалися, причиною аварії стала людська помилка, а також недоліки самого проєкту станції. Всі аналогічні ядерні реактори споруджували за одним поганим проєктом. Аварія мусила трапитися рано чи пізно. Вона мусила трапитися будь-якого моменту. Я цілком розумію український погляд на Чорнобиль, як на лихо, у більшій чи меншій мірі спричинене українцям иншим народом, і вони, звичайно ж, мусили заплатити ціну за це. Ядерні реактори розташовувалися в національних республіках – таких, як Україна чи Литва, не випадково. Адже ж у Москві не будували атомних електростанцій[1]. |
|||||
— Йоган Ренк |
Примітки
[ред.]