Фріда Кало

Матеріал з Вікіцитат
Фріда Кало
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Фрі́да Ка́ло (ісп. Frida Kahlo, при народженні ісп. Magdalena Carmen Frida Kahlo y Calderón, 6 липня 1907, Койоакан, Мехіко — 13 липня 1954) — мексиканська художниця, що зображала місцеву культуру, поєднуючи стилі кубізму, символізму та сюрреалізму. Культурна ікона фемінізму.

Цитати[ред.]

  •  

Навіщо мені ноги, коли у мене є крила, щоб літати?[1].

  •  

Я не хвора, я не зламна. Я щаслива жити так довго, як зможу малювати[1].

  •  

Я пишу себе, тому що багато часу проводжу на самоті і тому що є тією темою, яку знаю найкраще[2]. — Про автопортрети.

  •  

У моєму житті були дві аварії: одна — коли автобус врізався в трамвай, інша — це Дієго[2]. [Рівера]

  •  

Дієго — початок, Дієго — моя дитина, Дієго — мій друг, Дієго — художник, Дієго — мій батько, Дієго — мій коханий, Дієго — мій чоловік, Дієго — моя мати, Дієго — я сама, Дієго — це все[2]. — Про чоловіка.

  •  

Я весело чекаю відходу і сподіваюся ніколи не повертатися. Фріда[2].

Цитати про Фріду Кало[ред.]

  •  

Вони передавали сповнену життя чуттєвість, яку доповнювала нещадна, але дуже чуйна здатність до спостереження. Мені було очевидно, що ця дівчинка була природженою художницею[2]. — Про картини Фріди Кало.

  — Дієго Рівера

Примітки[ред.]

  1. а б Галліґан К. Її історія: 50 жінок та дівчат, які змінили світ / Катерина Галліґан ; пер. з англ. О. Ю. Григорович. — Харків : Ранок, 2019. — С. 26—27.
  2. а б в г д Боль и счастье Фриды Кало