Грушевський Михайло Сергійович: відмінності між версіями
Friend (обговорення | внесок) |
Dimant (обговорення | внесок) шаблон |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{особа |
|||
{{Вікіпедія}} |
|||
| ім'я = Михайло Грушевський |
|||
| Зображення = Mychajło Hruszewski.jpg |
|||
{{Вікіпосилання |
|||
| Опис = |
|||
|Тема = Михайло Грушевський |
|||
| |
| wikipedia = Грушевський Михайло Сергійович |
||
| source = |
|||
| |
| commons = Category:Mykhaylo Hrushevskyy |
||
}} |
|||
'''Михайло Сергійович Грушевський''' (1866–1934) — один з лідерів українського національного руху, голова Української Центральної Ради, історик України і Австро-Угорщини, професор Львівського університету (1894–1914), академік ВУАН. |
'''Михайло Сергійович Грушевський''' (1866–1934) — один з лідерів українського національного руху, голова Української Центральної Ради, історик України і Австро-Угорщини, професор Львівського університету (1894–1914), академік ВУАН. |
||
Рядок 10: | Рядок 12: | ||
{{Q|Рано набравши охоти до читання, позбавлений дитячого товариства, відірваний від ґрунту, я виростав серед мрій і фантазій, замкненим в собі відлюдком<ref>Любомир Винар. [http://mnib.malorus.org/kniga/451/ Автобiографiя Михайла Грушевського з 1926 року], с. 8</ref>.}} |
{{Q|Рано набравши охоти до читання, позбавлений дитячого товариства, відірваний від ґрунту, я виростав серед мрій і фантазій, замкненим в собі відлюдком<ref>Любомир Винар. [http://mnib.malorus.org/kniga/451/ Автобiографiя Михайла Грушевського з 1926 року], с. 8</ref>.}} |
||
* Доки народ живе, живе і його мова. |
* Доки народ живе, живе і його мова. |
||
* Всі вчаться своєї рідної мови, а наша біда така, що треба вчитися її більше, ніж кому іншому. |
* Всі вчаться своєї рідної мови, а наша біда така, що треба вчитися її більше, ніж кому іншому. |
Версія за 10:13, 1 червня 2013
Михайло Грушевський | |
Стаття у Вікіпедії | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Михайло Сергійович Грушевський (1866–1934) — один з лідерів українського національного руху, голова Української Центральної Ради, історик України і Австро-Угорщини, професор Львівського університету (1894–1914), академік ВУАН.
Цитати
Рано набравши охоти до читання, позбавлений дитячого товариства, відірваний від ґрунту, я виростав серед мрій і фантазій, замкненим в собі відлюдком[1]. |
- Доки народ живе, живе і його мова.
- Всі вчаться своєї рідної мови, а наша біда така, що треба вчитися її більше, ніж кому іншому.
- Границя між своєю мовою й чужою затирається: рідко коли почує дитина, що великоруська мова, якої вчать її у школі, — мова чужа, інша від її рідної мови.
- Елементи великоросійської мови випирають елементи українські, незвичайно збіднюють українську мову, і, нарешті, діло доходить навіть до повної утрати почуття мови…
- …що сказати про нас, коли глузуємо й відрікаємося чистісінького українського виразу тому тільки, що він для великоросійського вуха зазвучить дивно.
- Подивіться, як слабо розповсюджуються українські газети й журнали, всякі українські видання, які незвичайно малі круги української людності захоплюють, який незвичайно малий процент вводять вони в національну українську течію.[2].
Приписуване
Про Грушевського
Лукавий, хитрий був дідок, |
|||||
— Олександр Олесь |
Грушевський — голова ради. Український соціаліст-революціонер. Колись професор Львівського університету. Старець, витканий зі страху і побоювань, чия застаріла фігура повинна надати Раді благородну іржу поважного сенату. Боязко чіпляється за німецьку владу і виявляє мало симпатії до Австрії. |
|||||
Грушевский — председатель рады. Украинский социалист-революционер. Прежде профессор Львовского университета. Старец, сотканный из страха и опасений, чья дряхлая фигура должна придать раде благородную ржавчину почтенного сената. Боязливо цепляется за германскую власть и обнаруживает мало симпатии к Австрии[5]. | |||||
— Генерал-майор австрійського генерального штабу Вальдштеттен у 1918 році. |
Джерела
- ↑ Любомир Винар. Автобiографiя Михайла Грушевського з 1926 року, с. 8
- ↑ Ховрич С. Чому проблеми, порушені понад сто років тому, залишилися невирішеними? // День: Щоденна Всеукраїнська газета. — № 224–225 (3867 — 3868). — 2012. — С. 13.
- ↑ Про укр-журналістику
- ↑ Олександр Олесь, «1918 рік»
- ↑ Крах германской оккупации на Украине. (По документам оккупантов), с. 116