Сон у червоному теремі

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
JiaXu01.jpg
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

«Сон у червоному теремі» (трад. кит. 紅樓夢, піньїнь Hóng Lóu Mèng, Хун лоу мен) — найпопулярніший з чотирьох класичних романів китайською мовою, створений у XVIII столітті Цао Сюецінем і через тридцять років дописаний Гао Е.

Цитати з роману[ред.]

  •  

«З великої неприємності вмій зробити малу, на малу зовсім не звертай уваги». Хто слідує цьому правилу, той процвітає.[1]

  •  

Коли говориш про чужі справи, вино п'ється особливо легко.[1]

  •  

Якщо можна, треба пробачити людину — менше клопоту.[1]

  •  

Ніхто з боку не може розорити знатну сім'ю!..[1] Розоряють завжди свої.

  •  

Нехай вчиться жити, на це грошей не шкода.[1]

  •  

Якщо щастя по вінця, воно може вилитися![1]

  •  

Коли за правду видається брехня, —
тоді за брехню і правда видається,
Коли ніщо трактується як щось,
тоді і щось — те ж, що ніщо![1]

  •  

...Ви й уявити собі не можете, якими нерішучими бувають чоловіки![1]

  •  

Ставши дорослим, людина обзаводиться родиною і повинна вміти всяке нещастя перетворювати в щастя...[1]

  •  

...Насправді і у багатих бувають труднощі, тільки доводиться мовчати, тому що все одно ніхто не повірить.[1]

  •  

Червоними опалими квітами зацвіла річка, несучи їх у далечінь. Десять тисяч форм і вимірів знає самотня печаль.[1]

  •  

Доля людини так само мінлива, як вітер і хмари, — хто вранці нещасний, може до вечора стати щасливим...[1]

  •  

Треба знати своє місце, а займати чуже нецікаво, якщо навіть і випало б таке щастя.[1]

  •  

Мало кому вдається в Піднебесній бути багатим і знатним й в той же час байдикувати.[1]

  •  

Хто знає, якою ціною здобута ця їжа? У ній всяка крупинка, це тяжкість болючої праці![1]

  •  

Сподіватися на те, що слава і процвітання вічні, і не піклуватися про майбутнє можуть тільки люди недалекоглядні.[1]

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg