Річард Філіпс Фейнман

Матеріал з Вікіцитат
Річард Філіпс Фейнман
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Рі́чард Фі́ліпс Фе́йнман (англ. Richard Phillips Feynman, 1918 — 1988) — американський фізик, один із творців квантової електродинаміки. Лауреат Нобелівської премії з фізики (1965, разом з С. Томонагою і Дж. Швінгером).

Цитати[ред.]

  •  

Не все задумане мені вдавалося зробити, бо мама постійно відправляла мене гратися на вулицю.[1]про дитинство Фейнмана проведене у його домашній «лабораторії»

  •  

Ти не несеш відповідальності за те, чого чекають від тебе інші люди. Якщо від тебе чекають дуже багато чого, то це їхня помилка, а не твоя вина[2].

  •  

Ти весь час говориш собі: «Я можу це зробити, але не буду», — але це не більше ніж інший спосіб сказати, що ти не можеш[2].

  •  

Важливе не майно, яке ми маємо, а здатність створити це майно[2].

  •  

Другий психіатр був, очевидно, більш освіченим, оскільки його каракулі виявилося прочитати важче[2].

  •  

Фізика як секс: може не давати практичних результатів, але це не привід нею не займатися[2].

  •  

Чим меншою культурою володіють люди, тим менше вони здатні мислити, тим швидше втрачають голову[2].

  •  

Чого не можу відтворити, того не розумію[2].

  •  

Одного разу я навіть подумував про те, щоб прийняти наркотик, але злякався: я люблю думати і не хочу псувати машину, яка допомагає мені в цьому[2].

  •  

Зрозуміло, життя у кожного з нас тільки одне, і, коли ви робите всі належні помилки і починаєте розуміти, чого вам робити не слід, тут-то воно до кінця і підходить[2].

  •  

Мені завжди подобалося досягати успіху в тому, що у мене ніяк не повинно було получитися[2].

  •  

Щоб додати до вашого життя одну секунду, вам доведеться пролетіти навколо землі 400 мільйонів разів, але всі ці літакові сніданки скоротять ваше життя набагато значніше[2].

  •  

Якщо ви вчений, квантовий фізик і не можете в двох словах пояснити п'ятирічній дитині, чим ви займаєтеся, — ви шарлатан[2].

  •  

Я завжди так роблю: влажу в що-небудь і дивлюся, як далеко там можна просунутися[2].

  •  

Математики можуть довести лише тривіальні теореми, тому що кожна теорема, яка доведена, тривіальна[2].

  •  

Головний принцип — не дурити самого себе. А себе як раз найлегше обдурити. Тут треба бути дуже уважним[2].

  •  

Фон Нейман подав мені цікаву ідею: зовсім не обов'язково бути відповідальним за той світ, в якому живеш. В результаті ради фон Неймана я розвинув дуже сильне почуття соціальної безвідповідальності. Це зробило мене щасливою людиною з тих пір[2].

  •  

Що нам дійсно потрібно, так це уява, але уява в надійній гамівній сорочці[2].

  •  

Спробувати відкрити що-небудь секретне — одне з моїх хобі[2].

  •  

Хлопці в МТІ або в Принстоні, бувало, не могли взяти який-небудь інтеграл стандартними, вивченими у школі методами. Вони знали хіба що інтегрування по контуру і вміли розкладати на простий ряд. А потім приходив Фейнман і диференціював під знаком інтеграла — часто це спрацьовувало. Так я здобув репутацію майстра інтегралів тільки тому, що мій інструментарій відрізнявся від їхнього, — до мене зверталися, коли стандартні методи не допомагали.[1]

  •  

Математика — це мова плюс міркування, це немовби мова і логіка разом. Математика — знаряддя для міркування. В ній зосереджено результати точного мислення багатьох людей.[3]

  •  

Тим, хто не знає математики, важко збагнути справжню глибоку красу природи.[4]

Примітки[ред.]

  1. а б Річард Фейнман. Та ви жартуєте, містере Фейнман! — Київ: Наш формат, 2018.
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф 20 цитат физика-пофигиста Ричарда Фейнмана
  3. Математика в афоризмах, 1974, с. 54
  4. Математика в афоризмах, 1974, с. 144

Джерела[ред.]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.