Рильський Максим Тадейович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максим Тадейович Рильський
Рильський М.gif
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Максим Тадейович Рильський (*7(19) березня 1895 — †24 липня 1964) — український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, академік АН УРСР.

Цитати[ред.]

  • Як парость виноградної лози,
    Плекайте мову. Пильно й ненастанно
    Політь бур'ян. Чистіша від сльози
    Вона хай буде. Вірно і слухняно
    Нехай вона щоразу служить вам,
    Хоч і живе своїм живим життям.
    («Мова», 1956)[1]
  • У світі найкраще — визволення крик.
  • Хто поверне в рабство ту країну,
    Де стяг свободи затрепетав?
  • Є сотня мов, а правда лиш одна.
  • Щасливий поет, що «не може втекти» від своєї пісні…
  • Викладати мову — це означає, передовсім, прищеплювати любов до мови.
  • Вміє розставатись той, хто вмів любить.
  • Коли зійдеться три українці, то це вже хор.
  • І прописні істини потребують, щоб їх часом нагадували.
  • Гордість — велика рушійна сила, рідна сестра високого почуття відповідальності.
  • Куди приходить мода, там умирає муза.
    Яке ще там у біса горе,
    Коли серця у нас живі?
  • Хай сміються з нас, глузують —
    Нам байдуже,
    Бо замовкнуть, як почують
    Слово дуже.
  • Спи, брате дорогий, товаришу і сину!
    Безсмертний будеш ти, бо вмер за Україну.
  • Як гул століть, як шум віків,
    Як бурі подих, — рідна мова
  • Моя Батьківщина — це поле без меж…
    Моя Батьківщина не знає — «назад»!
    Вперед її кроки.
  • Коли слова для тебе — грище,
    Звукосполучення нове, —
    Тебе народ, суддя найвищий,
    Марнописателем назве.
  • Немає мудріших, ніж народ, учителів;
    У нього кожне слово — це перлина.
  • О пісне! Від народу кров і плоть…
    Тебе ніхто не може побороть…
  • Кожне серце
    Має інший ритм одмінний,
    Інший біль і іншу радість,
    Інший стук і іншу кров…
  • Безсмертя — хто поставить на коліна?
    Нове життя нового прагне слова.
  • Чим більший поет, тим глибші корені його творчості.
  • Меч ще довго перебуватиме на озброєнні поезії.
  • Особисте щастя залежить від щастя народу.
  • Тільки маючи нерозривний зв'язок із землею, з народом, може рости і розцвітати література.
  • Поет — це людина, що палко любить слово, як найгострішу зброю…
  • Поет любить слово. Але він — не слуга слова, він — його володар.
  • Література й народна поезія — рідні сестри, що взаємно збагачуються…
  • Як хочеш від людей шаноби,
    Любов і гнів бери у путь.
  • Щасливий воїн, що во ім'я миру
    Свою підносить бойову сокиру,
    Во ім'я правди кривду тне з плеча!

Про Максима Рильського[ред.]

  • О ні, не хочу ні Верлена,
    ні Мореаса, ні Реньє!
    Сьогодні Рильського натхненна
    в моїй душі весна встає.
(Лівицька-Холодна, Наталя. «О ні, не хочу ні Верлена…» // Лівицька-Холодна Н. Поезії, старі і нові. — С. 99)

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]