Рідна мова

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Монумент рідній мові в Азербайджані

Рі́дна, матери́на, матери́нська або ма́тірня мова — мова, яку людина засвоює з раннього дитинства без спеціального навчання; мова, якою людина мислить.

Цитати[ред.]

  •  

Если покинемо нашъ народный языкъ, то мŏсимося винародовити, […] станемося справедливо пониженими, бŏдемо ничимъ…[1]

  Йосип Лозинський, український мовознавець
  •  

Рідна мова дається народові Богом, а чужа — людьми, її приносять на вістрі ворожих списів[2].

  Василь Захарченко
  •  

Найбагатший той, хто володіє рідною мовою[3].

  Володимир Голобородько
  •  

Рідна мова на чужині
Ще милішою стає[4].

  Павло Грабовський
  •  

Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих, — рідна мова…[5]

  Максим Рильський
  •  

Мово рідна, слово рідне,
хто вас забуває,
той у грудях не серденько,
тільки камінь має.

  Сидір Воробкевич, «Рідна мова»[6]
  •  

Мово рідна! В тобі — мудрість віків, і зойк матерів, і пісня серця дівочого, і крик новонародженого. Світловолоса діво! Єдина печаль пройме, що не вистачить життя аби переплисти твій мовний океан. Бо ти є Вічність. Ти є Правда, Добро і Краса народу. То ж такою будь, мово рідна!

  — Сергій Плачинда[7]

Примітки[ред.]

  1. Національна ідентифікація українців Галичини у XIX — на початку XX століття (еволюція етноніма) / наук. ред. І. В. Орлевич; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Інститут релігієзнавства — філія Львівського музею історії релігії. — Львів: Логос, 2016. — С. 133.
  2. Українська афористика, 2001, Захарченко
  3. Українська афористика, 2001, Голобородько
  4. Афоризми відомих українців. — Х.: Фоліо, 2009. — С. 46
  5. Українська афористика, 2001, Рильський
  6. Воробкевич, Ізидор. Твори. Т. І: Поезії. — Львів, 1901. — 420 с.
  7. Мова — коштовний скарб народу

Джерела[ред.]

  • Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001.


Bookmark-new.svg