Райніс

Райніс

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Райніс, справжнє ім'я — Яніс Пліекшанс (латис. Rainis, Jānis Pliekšāns; 1865—1929) — латиський поет і драматург.

Цитати

• ... Який самотній ти з роками станеш.
  За другом друг від тебе геть іде.
  Спочатку ще хоч квіточку наглянеш
  Чи рідну душу стрінеш де-не-де.

(«Сходячи на верхів’я». (1897–1900) / Пер. з латиськ. Григорій Кочур. — С. 32)

• І ранішня роса не пропадає вдень,
  І крихта пахощів на вітрі не зника,
  І промінь сонячний не гине:
  у світі все живим є вічно.
  І справжня мисль горить, хоч мозок тліном став,
  І почуття не вмре, хоч втихне серця звук,
  І твій любовний пал не вгасне:
  У людстві все живим є вічно.

(«Нетлінність». (1908) / Пер. з латиськ. Григорій Кочур. — С. 149)

• Терпкий, вологий повів. Звільна суне
  самотня хмара. Щілини земні
  В собі ховають все — й зотліле, й юне:
  Під жовтим листом — стебла свіжих трав,
  Мов хто життя зі смертю поєднав.

(«Самотня хмара» / Пер. з латиськ. Григорій Кочур. — С. 212)

Джерело

• Райніс, Ян. Лірика / Переклад з латиської; Вступ. стаття Миколи Терещенка. — Київ: Дніпро, 1965. — 223 с.