Просте число
Просте число | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Просте число — це натуральне число, яке має рівно два різні натуральні дільники (лише 1 і саме число).
Цитати
[ред.]При подальшому розвитку будь-якої математичної дисципліни людський розум, підохочений досягненнями, діє вже самостійно: він сам ставить нові й плідні проблеми, часто без помітного впливу зовнішнього світу, за допомогою лише логічного зіставлення, узагальнення, спеціалізування, вдалого розчленування і групування понять, і виступає опісля сам на перший план як постановник задач. Так виникла задача про прості числа та інші задачі арифметики, теорія Галуа, теорія алгебраїчних інваріантів, теорія абелевих і автоморфних функцій, і так виникали взагалі майже всі тонкі питання сучасної теорії чисел та теорії функцій. |
|||||
— Д. Гільберт[1] |
Наявність доведення не завжди полегшує математикові життя. Легко довести, що простих чисел нескінченна кількість, однак хотілося б мати формулу для написання як завгодно великого простого числа. Але такої поки що немає. Жоден математик не може написати на вимогу просте число, скажімо, в 10 мільйонів знаків, хоч воно, безперечно, існує. |
|||||
— С. М. Улам[2] |
Жодна інша галузь теорії чисел не насичена настільки таємничістю і елегантністю, як вивчення простих чисел, цих непокірних, дражливих чисел, що не хочуть ділитися без остачі ні на яке ціле число, крім себе й одиниці. |
|||||
— М. Гарднер[3] |
Примітки
[ред.]- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 34
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 188
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 189
Джерела
[ред.]Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.