Перейти до вмісту

Полуда

Матеріал з Вікіцитат

Полуда — це те, що приховує, закриває що-небудь від очей, заважає правильно розцінювати щось.

Цитати

[ред.]
  •  

І от, роками спостерігаючи, як західні еліти грали й танцювали на чортячому балу чекістської Росії (пам’ятаю, як жахнувся був перший німецький інтерв’юер, якому я сказала, що офіцер КҐБ на чолі Росії — це так, ніби офіцер ґестапо на чолі Німеччини: що, вражено перепитав, так і писати? — але так і не написав, я потім перевірила в друкові...), — я не можу позбутися відчуття, що, крім усіх чинників історичної короткозорости, знайомих нам із попередніх воєн, не впізнати в російському режимі обличчя нового нацизму («рашизму», як його звуть в Україні) і проґавити народження війни цим елітам допомогла ще й дуже специфічна, поколіннями послідовно відтворювана в західній системі освіти російська полуда[1].

  Оксана Забужко
  •  

Прокиньтесь, люди, прокиньтесь! Це вам сниться! І вам сниться. І вам… Схаменіться, божевільні! Це вам сниться!…

  Пропала грамота (фільм), 1972 р.[2]
  •  

Театр знімає полуду з тих очей, що не бачать, відкриває вуха тим, що не чують, будить нові думки і почуття людини[3]

  Панас Саксаганський
  •  

Як страшно ми відбилися від України, яку полуду на очі кинули нам погляди на теперішню владу! Пора вже проснутися, прочумитися! А то прийде каяття – вороття не буде! Всі ждуть України! Всі тужать за нею, ніхто не думає зрікатися праці в своїй державі. А я…? Тут мене ненавидять, що я українізую, там – це буде моє завдання[4]. — З листа до дружини Марії, 23 вересня 1923 року

  Антін Крушельницький

Примітки

[ред.]
  1. Найдовша подорож, 2022, с. 129
  2. dovzhenkocentre.org
  3. Думки про театр / П. К. Саксаганський. – Київ: Мистецтво, 1955. – С.80
  4. Антін Крушельницький. Незручний просвітитель

Джерела

[ред.]
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії: