Повість полум'яних літ

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
S105.jpg

«Повість полум'яних літ» — радянський художній фільм 1960 року, знятий Юлією Солнцевою. Прем'єра відбулася 23 лютого 1961 року в московському кінотеатрі «Мир». У травні 1961 року фільм нагороджений призом за кращу режисуру на Каннському кінофестивалі.

Цитати про фільм[ред.]

  •  

З трьох сторін на мене дивився я! Грізний, в шоломі і з автоматом у піднятій руці — на одних афішах, на інших — з усміхненою нареченою. І на кожній афіші стрімкими червоними літерами написано: «перший в Радянському Союзі кольоровий широкоформатний фільм «Повість полум’яних літ». Автор фільму Олександр Довженко. Постановка Юлії Солнцевої. В головній ролі Микола Вінграновський. Виробництво кіностудії «Мосфільм»[1].
З есею «Хто і що для мене незалежність України» (серпень 2001 року)

  Микола Вінграновський
  •  

Після смерті Олександра Петровича лишився його сценарій «Повість полум’яних літ», написаний під час війни. Роки змінилися й по тому сценарію кінофільм поставила дружина Довженка Юлія Іполитівна Солнцева. На головну роль солдата Івана Орлюка вона взяла мене, хоча за фахом я не актор[1].
З есею «Хто і що для мене незалежність України» (серпень 2001 року)

  — Микола Вінграновський
  •  

Фільм мав успіх, на кінофестивалях у Каннах, Лондоні та Лос-Анджелесі отримав призи. Його купили понад сто країн — від Японії до Бразилії. Мені від тамтешніх закордонних дівчат йшли листи й фотографії на предмет познайомитися; чи пустили б мене до тих заокеанських баришень, — питання проблематичне, але от якби вони завітали до мене, ну хоча би кількатеро, то було б непогано: водив би їх уночі до Дніпра купатися[1]...
З есею «Хто і що для мене незалежність України» (серпень 2001 року)

  — Микола Вінграновський

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg