Перейти до вмісту

Плісецька Майя Михайлівна

Матеріал з Вікіцитат
Плісецька Майя Михайлівна
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Плісе́цька Ма́йя Миха́йлівна (рос. Ма́йя Миха́йловна Плисе́цкая, 20 листопада 1925, Москва, РРФСР, СРСР — 2 травня 2015, Мюнхен, ФРН) — видатна радянська і російська артистка балету, солістка Большого театру в Москві, хореограф, письменник, актриса. Народна артистка СРСР (1959), Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії, нагороджена Орденом «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня.

Цитати

[ред.]
  •  

Не жерти! Найдієвішого способу бути у формі ще не придумали[1].

  •  

Елегантність давалася кров'ю[1].

  •  

Закохуйся в момент, не барися[1].

  •  

Люди, які люблять, здіймаються над буденністю, дріб'язковістю життя. Закохані завжди живуть в іншому вимірі[1].

  •  

І другий раз народитися не вийде, як не намагайся. Своє живи[1]!

  •  

Не впевнена, що вищий прояв розуму — це доброта. Добряки бувають й набитими дурнями[1].

  •  

Час все по місцях розставить. Чекати тільки довго[1].

  •  

Я люблю цей вислів про руки своїх партнерів: розумні руки. З дурними руками не потанцюєш. Обов'язково завалять, перетримають, поквапляться[1].

  •  

Життя буває несправедливим до таланту. Але поет, композитор, митець проб'ються через століття. Якщо у них термоядерний заряд, звісно[1].

  •  

Що винесла я за своє життя, яку філософію? Найпростішу. Просту — як горнятко води, як ковток повітря. Люди не діляться на класи, раси, державні системи. Люди діляться на поганих і хороших. На дуже хороших і дуже поганих. Поганих завжди було більше, набагато більше. Хороші завжди виняток, подарунок Неба[1].

Примітки

[ред.]