Пенні Пріцкер

Пенні Пріцкер

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Пенні Сью Пріцкер (англ. Penny Sue Pritzker; нар. 2 травня 1959, Чикаго, Іллінойс, США) — американська мільярдерка, підприємиця, громадська діячка і філантроп, 38-ий міністр торгівлі США (з 26 червня 2013 до 20 січня 2017). Є засновницею PSP Capital Partners і Pritzker Realty Group, а також співзасновницею Artemis Real Estate Partners. Представниця родини Пріцкерів.

Цитати

А моя прабабуся заснувала в Чикаго клуб під назвою Nickel Club, який полягав у тому, що щотижня жінки з її громади відкладали на допомогу новим іммігрантам з України по п'ять центів (у США п’ятицентова монета має назву Nickel).

А особисто я відчуваю величезну емпатію і надзвичайно близькі стосунки з українським народом. Я не забула, що моя сім'я була змушена емігрувати з України, щоб вижити. І я хочу підтримувати українців у найкращий спосіб, як тільки зможу.

В Україні моя сім'я була власниками зерносховищ. Але вони були змушені виїхати звідси через погроми, які відбувалися тоді у царській Росії. Коли мій прадід Ніколас приїхав до США, він не знав англійської мови. Ані він, ані моя прабабуся не мали особливих ресурсів. Але вони змогли здобути освіту, і мій прадід пройшов шлях від молодого хлопця, який вивчав англійську, продаючи газети на Максвелл-стріт у Чикаго, до фармацевта, а потім адвоката.

Зараз увесь світ надихається стійкістю та рішучістю українського народу. Я просто одна з тих, кого попросили допомогти, і для мене велика честь, що президент попросив мене допомогти Україні стати процвітаючою країною і підтримати вас на шляху до євроатлантичної інтеграції. Йдеться ж не про позицію однієї людини. Зараз увесь світ об'єднується і проти обурливих дій Росії.

Моя сім'я втекла з України наприкінці 1800-х років з Київської області – з території, яку тепер хочуть захопити росіяни. І те, що тепер я отримала можливість допомагати Україні від імені Сполучених Штатів, щоб залишатися незалежною демократичною державою, просуваючись до європейської інтеграції, – це покликання найвищого порядку.

Поза сумнівом є те, що Україна вже здатна виробляти сільськогосподарську продукцію. Але Україні потрібно отримати більшу додану вартість через її переробку. Це потрібно навіть попри безпекові виклики, через загрозу торговельним шляхам. Також очевидна потреба інвестувати у видобуток критично важливих мінералів, яких потребує вся Європа та решта світу. І, нарешті, є реальна потреба в інвестиціях у транспорт і логістику.

США зосереджені на задоволенні потреб України зараз, а також на довгостроковому відновленні та безпеці України. Говорячи США, я маю на увазі не лише адміністрацію: те саме лунає від членів Конгресу з обох флангів. Є двопартійна підтримка довгострокової допомоги Україні.

Україна продемонструвала велику стійкість у воєнний час. А я маю довести гравцям приватного сектора, що є те, у що вони можуть вкладатися вже зараз. Пояснювати, що саме можна робити безпечно, буде великою частиною моєї роботи. Для цього приватний сектор повинен краще зрозуміти ситуацію в Україні. І щоби пояснювати це, я планую візит до України.

У мій портфель входить робота з урядом України, з урядом США та послом Бріджит Брінк і, звичайно ж, з нашими союзниками – щоби спільно прискорити економічне відновлення України. Буде окремий фокус на реформах, що стосуються прозорості та підзвітності відбудови – це зміни регуляторного середовища, правоохоронних органів, судової системи, у сфері боротьби з корупцією, управління держпідприємствами тощо.

Це теж частина політики уряду США: ми рішуче налаштовані на те, що ті, хто уможливив путінську війну, мають допомогти компенсувати втрати. Міністр Блінкен вже оголосив про перше використання арештованих активів олігархів на програми для ветеранів. Таких прикладів буде дедалі більше, і це буде частиною роботи Міністерства фінансів та інших відомств. І моєї теж, оскільки я маю опікуватися міжвідомчою взаємодією.