Павлов Іван Петрович

Павлов Іван Петрович

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Іва́н Петро́вич Па́влов (1849–1936) — російський фізіолог, творець науки про вищу нервову діяльність і уявлень про процеси регуляції травлення; засновник найбільшої російської фізіологічної школи; Нобелівська премія з фізіології та медицини «За роботу з фізіології травлення» (1904). Противник радянської влади.

Цитати

Будь-яка справа не йде без справжньої пристрасті й любові.

Відпочинок — це зміна робіт.

Тільки пусті люди не мають прекрасного й величного почуття батьківщини.

Життя для тих красне, хто прагне до мети, якої постійно досягаєш, але вона все ще недосяжна.

Щастя людини — десь між свободою і дисципліною. Одна свобода без суворої дисципліни і правила без почуття свободи не можуть створити повноцінну людську особистість.

Моя віра — це віра в те, що щастя людству дасть прогрес науки.

Той, хто хоче розвивати силу волі, повинен долати перешкоди.

Радість, роблячи людину чутливішу до кожного биття життя, зміцнює тіло.

Ми брали цуциків із одного помету, та розділяли їх: половину тримали із самого народження у клітці, іншій — надвалась повна свобода. Всі тварини першої групи були надзвичайно трусливими, тормозимими малійшими змінами обстановки. У іншої цього не було.

Академік Павлов зайнятий. Він помирає. — Ці слова приписують Іванові Павлову перед смертю

Джерела

• Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1036.

• Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 50.